Комплексна діагностика гострого гнійного перитоніту у хворих з атиповою клінічною картиною

dc.contributor.authorХворостов, Е.Д.
dc.contributor.authorЗахарченко, Ю.Б.
dc.contributor.authorТомин, М.С.
dc.contributor.authorМорозов, С.А.
dc.date.accessioned2011-12-07T20:13:03Z
dc.date.available2011-12-07T20:13:03Z
dc.date.issued2011
dc.description.abstractУ роботі представлено результати використання комплексного підходу до діагностики та вибору тактики лікування у хворих з гострим гнійним перитонітом, у яких були труднощі в постановці діагнозу через відсутність типової для даного захворювання клінічної симптоматики. Проаналізовано результати лікування 21 пацієнта з гострим гнійним перитонітом, чоловіків було 9 (42,8%), жінок 12 (57,2%). Середній вік хворих склав 62±6,4 року. Причиною перитоніту були: гострий деструктивний апендицит – 6 (28,6%), перфоративна виразка цибулини дванадцятипалої кишки – 5 (23,8%) та шлунка – 3 (14,3%), перфорація сигмоподібної кишки рибною кісткою – 2 (9, 5%), перфорація дивертикулу ободової кишки – 2 (9,5%), неспроможність кукси міхурової протоки – 2 (9,5%), неспроможність кукси хробаковидного виросту – 1 (4,8%). Причинами розвитку (при поєднанні декількох нозологій у 15 (71,4%) випадках), атипової клінічної картини гострого перитоніту були: ожиріння – 11 (52,4%), цукровий діабет – 7 (33,3%) похилий вік – 7 ( 33,3%), важка супутня патологія серцево-судинної і дихальної системи – 5 (23,8%), атипове розташування перфоративного отвору – 6 (28,6%), атипове розташування хробаковидного виросту – 4 (19,0%), хронічний пієлонефрит – 2 (9,5%). Діагностична програма включала виконання в невідкладному порядку комплексу діагностичних лабораторних (визначення порушень гомеостазу організму хворого) та інструментально-апаратних досліджень (ультразвукове дослідження черевної порожнини, комп'ютерну томографію). Це дозволило в короткі терміни – протягом 2 годин встановити діагноз гострого гнійного перитоніту, виключити етап тривалого клініко-діагностичного динамічного спостереження за хворим і виконати оперативне втручання у невідкладному порядку, в тому числі і лапароскопічним доступом в 6 (28,6%) випадках. Середній ліжко-день склав 16±3,2 діб. Ускладнення представлені сіромою післяопераційної рани у 2 (9,5%) пацієнтів, нагноєнням рани – у 1 (4,8%) пацієнтів. Летальних випадків не спостерігалося.en
dc.identifier.citationЄ.Д. Хворостов, Ю.Б. Захарченко, М.С. Томін, С.О. Морозов. Комплексна діагностика гострого гнійного перитоніту у хворих з атиповою клінічною картиною // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина» - 2011. – №2 (41). – С.265-267.en
dc.identifier.issn0869-0782
dc.identifier.urihttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/5247
dc.language.isouken
dc.publisherУжгородський національний університетen
dc.relation.ispartofseriesмедицина;
dc.subjectгострий гнійний перитонітen
dc.subjectдіагностика перитонітуen
dc.subjectінтегральна шкала оцінки тяжкості стануen
dc.subjectлікування перитонітуen
dc.titleКомплексна діагностика гострого гнійного перитоніту у хворих з атиповою клінічною картиноюen
dc.typeArticleen

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Ужгород 2011.pdf
Розмір:
104.15 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
7.9 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: