Інституціоналізація системи міжнародної торгівлі

Шолом, Аліна Сергіївна

Інституціоналізація системи міжнародної торгівлі

dc.contributor.author	Шолом, Аліна Сергіївна
dc.date.accessioned	2020-02-20T21:00:44Z
dc.date.available	2020-02-20T21:00:44Z
dc.date.issued	2020-02-20
dc.description	Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методичних засад дослідження глобальної інституціоналізації системи міжнародної торгівлі та розробці науково-практичних рекомендацій щодо пріоритетних напрямків розвитку зовнішньоторговельного сектора України в контексті членства в СОТ.	ru_RU
dc.description.abstract	У роботі систематизовано підходи до визначення сутності СОТ через її двоїсту сутність, що дозволило актуалізувати наше дослідження СОТ, удосконалити трактування спряження понять «інституція» і «організація» та надати авторське уточнення поняття «глобальної інституціоналізації», яку пропонується розглядати як процес, який характеризується упорядкуванням, стандартизацією і формалізацією міжнародних торговельних відносин в глобальних умовах розвитку, наближенням «типів поведінки» до «правил гри», виникненням міжнародних організацій та/або інституцій на чолі з СОТ з метою лібералізації міжнародної торгівлі й регулювання торгово-політичних відносин держав-членів. Досліджено етапізацію глобальної інституціоналізації в контексті міжнародної торгівлі за допомогою виокремлення чотирьох етапів створення сучасної системи багатосторонньої торгівлі СОТ. Це дозволило систематизувати основні доробки та шляхи завершення Дохійського раунду перемовин і переходу до нового етапу глобальної інституціоналізації. Проведено оцінку впливу наближення інституційних чинників України до рівня ЄС як «зовнішнього якоря» на зовнішню торгівлю країни на основі гравітаційного моделювання та підтверджено невідповідність формальних «правил гри» неформальним «типам поведінки», поширеним у суспільстві. Здійснено класифікацію вступних зобов’язань, які можуть мати юридично зв’язучу силу («СОТ-плюс», «СОТ-мінус» умови) або не мати її («СОТ-нейтральні» умови) на основі їх співвідношення з Базисом СОТ на основі відповідного алгоритму; підхід до оцінки місця РТУ з урахування процедури імплементації Механізму прозорості та їх рівня зрілості; підхід до визначення механізму врегулювання суперечок СОТ та його основних етапів. Це дозволяє з’ясувати якісний вплив процесу вступу до СОТ на розвиток системи міжнародної торгівлі з урахуванням сучасних зрушень у системі СОТ. Визначено пріоритетні напрямки розвитку інституційного середовища зовнішньоторговельного сектора України в контексті членства в СОТ та асоціації з ЄС, а також проблем і перспектив тарифного та нетарифного регулювання та створення в Україні Експортно-кредитного агентства, що покликані сприяти перетворенню «правил гри», побудованих на стандартах ЄС, на «типи поведінки», прийняті в суспільстві.	ru_RU
dc.identifier.uri	https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/15314
dc.language.iso	uk	ru_RU
dc.subject	глобальна інституціоналізація	ru_RU
dc.subject	система міжнародної торгівлі, інституція	ru_RU
dc.subject	СОТ	ru_RU
dc.subject	зовнішньоторговельний сектор України	ru_RU
dc.title	Інституціоналізація системи міжнародної торгівлі	ru_RU
dc.type	Thesis	ru_RU