Наукові роботи. Факультет психології

Постійне посилання зібрання

Статті.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 246
  • Документ
    Особливості психологічного компонента в системі багаторічної підготовки зі стрільби з лука в різних країнах (огляд)
    (Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Луценко, Олена Львівна; Галазюк, Віктор Олександрович
    Мета: аналіз та оцінка компонента психологічної підготовки в системі багаторічної підготовки зі стрільби із лука в різних країнах на сучасному етапі розвитку спорту. Матеріали та методи: теоретичний огляд наукових та навчально-методичних джерел, їх систематизація, порівняння та узагальнення результатів. Через пошукові системи Web of Science, Scopus, Google Scholar та Google був проведений пошук наукових та навчально-методичних публікацій за запитом «стрільба з лука» та «психологічна підготовка» різними мовами: українська, англійська, корейська, італійська, російська, німецька, французька. Було знайдено 90 джерел, з яких 65 релевантних предмету дослідження. Результати: лише у стрільбі з лука психологічна підготовка не виділена в окремий вид багаторічної підготовки для складнокоординаційних видів спорту в Україні. В усіх країнах, які були призерами останніх Олімпійських ігор, психологічна підготовка систематично впроваджена у спортивну підготовку лучників. Україна, де психологічна підготовка у стрільбі з лука майже не впроваджена, востаннє була призером Олімпійських ігор у 2008 році. Стрільба з луку є видом спорту, що суттєво відрізняється від інших монотонією, тонкою, повільною та невеликою за силою руховою активністю, а також протиріччям у керуванні фізіологічними резервами, зокрема енергією, яка повинна бути мобілізована без суттєвого підвищення пульсу та потовиділення. Лучники зустрічаються зі специфічними психологічними проблемами, зокрема «таргет-панікою». До ключових психологічних якостей, які є затребуваними в стрільбі з лука, належать комплекс «4В» – Витримка, Виклик, Відданість та Впевненість, а також володіння копінг-стратегіями подолання аверсивних станів у спорті. Також важливий розвиток різноманітних видів уваги. Психологічна допомога спортсмену-лучнику повинна включати перевірені методики тренування навичок когнітивного та емоційного контролю. Висновки: Розробка компоненту психологічної підготовки може сприяти підвищенню результатів збірних команд України зі стрільби з лука, причому важливо включення його у тренувальний план спортивної підготовки на всіх етапах багаторічної підготовки спортсмена.
  • Документ
    Зв’язок особливостей планування життєвого шляху з рівнем невротизації у жінок різних сексуальних орієнтацій.
    (Київ, 2021, 2022) Луценко, Олена Львівна; Габелкова, Ольга Євгенівна
    Мета дослідження - виявити, наскільки жінки, що відносяться до сексуальних меншин (СМ), відрізняються в образі і плануванні життя від гетеросексуальних жінок, та як це пов’язано з рівнем невротизації, що їм властивий. Проблема психологічного стану представниць СМ є практично не дослідженою в Україні. Представниці СМ потенційно психологічно більш уразливі через стигматизацію та агресивне ставлення до них представників гетеросексуальної більшості, в тому числі, найближчих родичів. Методи дослідження: анкета щодо життєвих планів; графічна методика оцінки значущості минулого, теперішнього, майбутнього; Шкала для психологічної експрес-діагностики рівня невротизації Л.І. Вассермана. Вибірку дослідження склали 50 жінок гетеросексуальної орієнтації, 76 бісексуалок та 36 лесбіянок. Діапазон віку 16-46 років, медіана віку – 23 роки. В результаті дослідження були виявлені найбільш вразливі аспекти життєвого планування представниць СМ, які стосуються низьких очікувань створення власної сім'ї; коротшого очікуваного життєвого шляху і більш високої ймовірності суїциду. При цьому представниці СМ мають значимо більше сексуальних партнерів. Це можна пояснити меншим тиском стримуючих соціально-культурних стереотипів поведінки всередині співтовариства СМ у порівнянні з традиційними відносинами чоловіків і жінок та еволюційно успадкованою схильністю до більш широкого кола сексуальних контактів. Рівень невротизації на найменшому рівні зафіксовано у жінок з традиційною сексуальною орієнтацією, значуще вище він у лесбійок, на найбільш високий – у бісексуальних жінок. Це відображує дезадаптованість представниць СМ в суспільстві, де переважаюча гетеросексуальна більшість негативно ставиться до різноманітності існуючих сексуальних орієнтацій. Обмеження дослідження можуть полягати у невеликому обсязі досліджених груп та їх нерівномірності. У подальшому планується вивчити особистісні особливості та ціннісну сферу представниць СМ, щоб виявити, наскільки вони пов’язані з сексуальною орієнтацією та життєвими планами. Можливість використання результатів дослідження для підвищення якості психологічної допомоги та обізнаності суспільства становить практичну значущість дослідження. Результати роботи можуть вплинути на збільшення толерантності, інклюзії та прийняття різноманітності в Україні.
  • Документ
    «Сестра із сестрою, як риба з водою»: індивідуально-психологічні особливості та стосунки жінок-сиблінгів в залежності від умов зростання в сім’ї.
    (Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Луценко, Олена Львівна; Успенська, В.В.
    Стосунки та індивидуально-психологічні особливості сиблінгів є однією з найменш досліджених областей сімейної психології. Метою даного дослідження було визначення особливостей міжособистісних стосунків сестер, зв’язку цих стосунків з порядком народження сестер, іншими вірогідними сімейними чинниками та здатністю сестер до кокетства. Були використані метод семантичного диференціала Ч. Осгуда (СДФ) виявлення ставлення до себе та до сестри; розроблена авторами анкета чинників зростання у сім’ї та тест О.Л. Луценко, В.В. Волчанової для вимірювання здатності до кокетства. В результаті була підтверджена адаптивна та компенсаторна роль жіночого кокетства для підвищення матеріального становища жінки. Жінки цінують навчання кокетству – сестра сестру оцінює вище, якщо та її навчає кокетству. Вищій рівень власного кокетства пов’язаний із сприйняттям себе як сильної жінки, тобто як ресурс. Оцінка активності сестри виявилася включеною у різноманітні зв’язки з іншими сімейними чинниками, що свідчить про важливість даної характеристики у стосунках сиблінгів жіночої статі. За умови більшої різниці у віці сестри краще ставляться одна до одної, що було пояснено зменшенням конкуренції між ними. Старша сестра традиційно виконує у сім’ї більше функцій, через що вона може відчувати більше заздрості до сестри, ревнощі до матері, вважати себе більш активною. При цьому старші сестри краще ставляться до молодших, вище оцінюють їх, ніж їх молодші візаві.
  • Документ
    Емоційний інтелект як загальний ресурс саморегуляції особистості – дизайн нового тесту «Емоційний інтелект у бізнесі»
    (2021-06-22) Луценко, Олена Львівна; Федорова, Юлія; Цокота Вікторія Олександрівна
    Метою дослідження була розробка та перша психометрична перевірка нового тесту «Емоційний інтелект у бізнесі». Для будови тесту було використано перелік емоційних компетенцій Д. Гоулмана, які включають такі складові, як розуміння себе, інших, самоконтроль та управління відносинами.В результаті процедур розробки, апробації та психометричних перевірок був створений надійний, дискримінативний та валідний за критерієм тест Емоційного інтелекту в бізнесі.
  • Документ
    Стан особистісних та психофізіологічних ресурсів майбутніх психологів, які навчаються за заочною формою навчання «друга вища освіта»
    (2021-05-13) Луценко, Олена Львівна; Габелкова, Ольга Євгенівна
    26 здобувачів вищої освіти, що отримують другу вищу освіту за спеціальністю «психологія», середній вік 31,5 років, пройшли тестування за допомогою тестів-опитувальників, тесту уваги та вимірювання тривалості індивідуальної хвилини (ІХ). Вимірювання ІХ було виконане 3 рази поспіль до та 3 рази після практичного заняття з курсу «психодіагностика»; аналізувалися середні значення та варіативність ІХ у секундах в обох замірах. Мета дослідження – вивчення стану особистісних та психофізіологічних ресурсів під час навчання у майбутніх психологів. Методи дослідження. Опитувальник САН (Самопочуття, Активність, Настрій) В. А. Доскіна, Н. А. Лаврентьєвої, В. Б. Шарая, М. П. Мірошникова. Тест якості життя (ЯЖ) Р. Еліота в адаптації Н. Е. Водоп'янової. Тест формально-динамічних характеристик поведінки Я. Стреляу. Корректурна проба Бурдона. Тривалість ІХ вимірювалася за методом Халберга.
  • Документ
    Опитувальник стурбованості глобальними екологічними проблемами Еко-30. Опис психодіагностичної методики
    (2021-04-14) Кряж, И.В.
    Дается психометрическое описание русскоязычного опросника ЭкО-30. Методика разработана для изучения установок по отношению к проблеме глобальных экологических изменений. Измеряет экологическую озабоченность как озабоченность глобальными экологическими изменениями, включает 4 субшкалы - биоцентризма, экологической интернальности, отрицания глобальных экологических изменений, приоритета денег. Приводятся процентильные оценки для четырех поло-возрастных групп.
  • Документ
    Російськомовна адаптація шкали “Нова екологічна парадигма” (НЕП). Керівництво до тесту
    (2021-02-05) Кряж, I.В.
    Руководство содержит психометрическое описание русскоязычной адаптации шкалы New ecological paradigm (Dunlap et al., 2000), выполненной на украинской выборке (862 человека).
  • Документ
    Російськомовна адаптація методики «Шкала пов’язаності з природою» (NR Scale-RUS). Керівництво до тесту
    (2021-02-01) Кряж, Ірина Володимирівна
    Керівництво містить психометричний опис російсько-мовної адаптації Шкали пов’язаності з природою / The nature relatedness scale (E. Nisbet, J. Zelenski, S. Murphy, 2009). Руководство содержит психометрическое описание русскоязычной адаптации Шкалы связанности с природой / The nature relatedness scale (E. Nisbet, J. Zelenski, S. Murphy, 2009).
  • Документ
    Предиктори та виміри соціальної близькості
    (2019-11) Зімовін, О.І.; Zimovin, Oleksii
    У статті представлено результати дослідження предикторів та вимірів соціальної близькості. Соціальна близькість розглядається як базовий вимір психіки людини, який відображається у розумінні, довірі до іншого та сприйнятті його переконань. Визначено, що предиктори соціальної близькості пов’язані з ідеалом особистості – сприймана відповідність інших ідеалу суб’єкта та сприймана відповідність самого суб’єкта ідеалу. В обговоренні результатів ідеал інтерпретується як мета-чинник соціальної близькості, тобто динамічне узагальнення, в якому усвідомлюється інтерес особистості до самої себе, інших людей, світу. Описано соціально-психологічний феномен парадоксу толерантності – збільшення толерантності до інших соціальних груп призводить до збільшення соціальної дистанції до власної групи. Виявлено два базових виміри соціальної близькості: поінформованість-невідомість та подібність-інакшість. Суб’єкти сприймають осіб, про яких вони мають інформацію, та подібних до себе як соціально близьких. Ключові слова: соціальна близькість, соціальна дистанція, досягнення взаєморозуміння, ідеал особистості, предиктори соціальної близькості, виміри соціальної близькості.
  • Документ
    Особливості взаємозв’язку ставлення до власного тіла та самоставлення у жінок різного віку
    (2020-04-21) Фещенко, К.А.; Луценко, О.Л.
    В статті розглянуто проблему взаємозв’язку ставлення до власного тіла та самоставлення у жінок різного віку. Викладено результати емпіричного дослідження, у якому зроблено порівняння цих змінних у жінок молодого та зрілого віку. Доведено, що жінки віком від 41 до 60 років мають більше зв’язків між ставленням до свого тіла та різними аспектами самоставлення (самоповага, самозвинувачення, аутосимпатія тощо), ніж жінки віком 20-40 років. Вивчено вплив соціальних характеристик на ставлення до себе та своєї зовнішності, а саме використання косметики, одягу та аксесуарів. Отриманим фактам запропоноване еволюційне пояснення.
  • Документ
    The relationship of time perception and impulsiveness of Ukrainian students
    (2020-04-21) Lutsenko, Olena; Senyk, Oksana
    Identifying the relationship between characteristics of the individual perception of time and the personality trait of impulsivity is the problem this study is devoted to. The aim of the study is to analyze the relationships between the various components of impulsiveness as a personality trait and the characteristics of an individual minute (IM) taking into account age and gender in a sample of Ukrainian university students (62 participants aged 17-22; 11 from them are men). To assess the features of time perception, the IM method was used according to F. Halberg. As the characteristics of MI, we used the mean and standard deviation for three consecutive measurements of IM and the average error of subjective time relative to objective one in percent. Impulsivity was measured using the UPPS-P Impulsive Behavior Scale test in the Ukrainian adaptation, which reveals 5 indicators of impulsivity: negative urgency, positive urgency, lack of premeditation, lack of perseverance, and sensation seeking. For Ukrainian students, impulsivity indicators correspond to the average norms of the French sample. The mean IM is 61.3 seconds and it is in the range of 36-88 seconds, the standard deviation of 3 IM measurements is 8 seconds, the average error of the subjective time relatively to the objective one was 9%. An inverse relationship between the mean duration of IM and the impulsivity index “positive urgency” was revealed. A direct relationship between the variability of the IM, the average error of the IM in percent and the impulsivity index “lack of perseverance” was also revealed. There are no significant differences in the mean duration of IM between men and women. At the same time, women have a significantly higher variability in time estimation – the standard deviation of IM is significantly greater in them than in men. By the characteristics of the impulsiveness, women have a significantly higher indicator of positive urgency than men. Age-related differences in the features of perception of time and impulsivity were not found.
  • Документ
    Сон в Антарктиде: от проблем с засыпанием до понимания проблем
    (2020-04-21) Шило, А.В.; Луценко, Д.Г.; Луценко, Е.Л.; Бабийчук, Г.А.; Моисеенко, Е.В.
    С первых экспедиций адаптация их участников к суровым условиям Антарктиды сопровождалась жалобами на нарушения сна. В ходе длительного пребывания на континенте полярники подвергаются воздействию большого количества экстремальных факторов окружающей среды как на станции, так и вне ее пределов, но основными физическими причинами, вызывающими нарушения сна, принято считать особенности освещенности и фотопериода. В последнее время более пристальное внимание уделяется выяснению роли психологической адаптации к условиям Антарктиды с учетом жизни в малой группе и замкнутом пространстве. Существующие методы противодействия нарушениям сна, в первую очередь, включают манипулирование параметрами освещенности, графиком работы и отдыха. Тщательный предварительный отбор участников для создания необходимого психологического климата, учет гендерных и мультикультурных особенностей адаптации также можно рассматривать с позиции превентивных мер. При этом изучению роли «неосновных» факторов (хронотип, личностные черты и особенности персональной адаптации к экстремальным условиям Антарктиды), а также вынужденного контакта с холодом, влияющих на сон, уделяется незначительное внимание.
  • Документ
    Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів - ключова складова кредитно-модульної системи організації навчального процесу
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2008-06-26) Козаченко, Н.Ю.; Комишан, А.І.
    На основі аналізу сутності та організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів розкрито один із підходів щодо удосконалення організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання. запропоновано розробку і запровадження в у навчально-виховний процес ВНЗ план-графіка самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів з метою систематизації та упорядкування позааудиторної діяльності студентів і планомірності виконання завдань самостійної роботи, а також якості їхньої підготовки до навчальних занять.
  • Документ
    Аналіз підходів до визначення рейтингу студента
    (Новий колегіум, 2010-01-21) Комишан, А.І.; Хударковський, К.І.
    Здійснено аналітичний огляд зарубіжного та вітчизняного досвіду визначення рейтингу студентів.Авторами кредитно-модульна система організації навчального процесу розглядається як така, що має сприяти самостійності, активності та свідомості студентів, а визначення їхнього рейтингу саме як управління навчальною діяльністю студентів.
  • Документ
    Социальное время в представлениях жителей восточной и западной Украины
    (ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2007) Кряж, И.В.
    Рассматриваются результаты экспериментального исследования представлений граждан Украины про типичные события прошлого, настоящего и будущего. Исследование было проведено в 2002-2003 гг. Выборку составили 121 человек, проживающий в восточной Украине (г. Харьков) и 100 человек – жителей западной Украины (г. Ровно). Проведен многоуровневый анализ данных с целью выявления социально-демографических факторов, влияющих на субъективную картину социального времени. Исследована связь образа социального времени и образа Я. Results of an experimental research of representations of typical events of the past, the present and the future are considered. The study was conducted in 2002-2003. The sample comprised 121 people living in eastern Ukraine (Kharkov) and 100 residents of western Ukraine (Rivne). A multilevel data analysis was carried out in order to identify socio-demographic factors that determine a subjective picture of social time. Connection of the image of time and the Self-image in residents of Eastern and Western Ukraine is investigated. The dependence of the image of social time on the characteristics of the socio-economic and ethno-cultural situation is revealed. The main regional differences in the social representations of the future and the present are associated with the behavioral model of a socially active authentic Ukrainian. Assessing the present, eastern respondents focused on positive economic changes, while western respondents focused on economic difficulties. Respondents of the older age group admitted the possibility of economic degradation of Ukraine in the future, while young people rejected this possibility. Regional affiliation and age did not affect perceptions of the country's future economic prosperity, but these perceptions were associated with a subjective assessment of one’s well-being in the present.
  • Документ
    The quality of organization of learnsng activities as the factor of the cognitive activity development of the university students
    (2019-12-27) Шведова, Я.В.; Артюхова, В.В.
    В статті розглядається проблема активізації пізнавальної діяльності студентів, яка частково може бути вирішена за допомогою втілення нових або оновлення вже існуючих форм та методів навчання. А також створивши такі психолого-педагогічні умови, в яких би простежувався взаємозв’язок між науковими знаннями та власними практичними навичками, навчальна інформація відповідала б індивідуальним запитам та потребам студентів у конкретній галузі науки, що потребує активної діяльності самого викладача. Це свідчить про необхідність професійного вдосконалення викладачів, розробки програм, тренінгів, що мотивували б їх до використання активних методів навчання у своїй професійній діяльності.
  • Документ
    The Positive Effect of Nature Connectedness on Psychological Wellbeing: The Significance of Trust as a Mediator
    (2019-03) Кряж, И.В.
    Although the positive effect of nature connectedness (NC) for eudaimonic and hedonistic wellbeing is confirmed by numerous studies, the question of the intrapersonal processes that determine such impact remains open. Wilson’s biophilia hypothesis points to evolutionary background of the NC, as which can be considered pre-trust as an evolutionarily formed trust to the ecological world, to life in its diverse manifestations (Petzold, 2012). It is suggested that pre-trust sets the vector of positive comprehension on what is happening while NC actualizes pre-trust, thereby launching a ‘system of psychological wellbeing maintaining’. The hypothesis that trust is a mediator between NC and psychological well-being was tested in two studies. Multiple regression and mediation analysis, and structural equation modeling (SEM) were applied. Study 1 (the sample comprised 232 Ukrainian university students) confirmed the model of the influence of NC on positive functioning (Ryff's Psychological well-being scale and Hardness test were applied) with trust as a mediator. Study 2 (the sample comprised 276 Ukrainian and Belarusian university students) has shown that a latent variable manifested by trust and a sense of coherence index mediated the relationship between NC and subjective well-being. It is shown that trust to oneself is included in support of positive functioning, while subjective wellbeing is supported by experiencing life events meaningfulness. Limitations of the studies, their implications for conservation psychology, are discussed. Хотя позитивные эффекты связанности с природой (СП) для психологического благополучия, рассматриваемого в эвдемонистическом и гедонистическом ракурсах, подтверждены многочисленными исследованиями, вопрос о внутриличностных процессах, объясняющих такое влияние, остается открытым. Гипотеза биофилии Уилсона указывает на эволюционную основу СП, в качестве которой может быть рассмотрено пра-доверие как эволюционно сформированное доверие к экологическому миру, к жизни в ее различных проявлениях (Petzold, 2012). Предполагается, что пра-доверие задает вектор позитивного осмысления происходящего, в то время как СП актуализирует доверие, создавая тем самым «систему поддержания психологического благополучия». Гипотеза, что доверие выступает медиатором между СП и психологическим благополучием, проверяется в двух исследованиях с применением множественного регрессионного анализа и моделирования структурными уравнениями (SEM). В исследовании 1 (выборку составили 232 украинских студента) подтверждается модель влияния СП на позитивное функционирование (операционализированное через Шкалу психологического благополучия Ryff и Тест жизнестойкости) с доверием как медиатором. Исследование 2 (выборка включала 276 украинских и белорусских студентов) показало, что латентная переменная, манифестированная показателями доверия и чувства связанности, опосредует отношения между СП и субъективным благополучием. Показано, что доверие к себе включается в поддержку позитивного функционирования, в то время как субъективное благополучие поддерживается переживанием осмысленности происходящего. Обсуждаются ограничения исследований, а также значение полученных результатов для психологии экосохранения.
  • Документ
    Экологическое беспокойство и осмысление экологических проблем
    (Минск, БГУ, 2012) Кряж, И.В.
    Рассматривается экологическое беспокойство как компонент экологической озабоченности. Исследуются индивидуальные смыслы экологических проблем в их связи с экологическим беспокойством субъекта. Проводится сравнительный анализ представлений об экологических проблемах в группах студентов разной профессиональной направленности (экологической, биологической, психологической). Выявлены изменения в осмыслении экологических проблем под влиянием макроэкономической ситуации. Environmental anxiety as a component of environmental concern is concidered. Meanings of environmental problem and their connection to subject's environmental enxiety are researched. The comparative analysis of representations of environmental problems in student samples from different schools (ecological, biological, psychological) was performed. Changes in meanings of environmental problems under inflience of a macroeconomic situation are revealed.
  • Документ
    Особливості зв’язку задоволеності життям та самооцінкою власної жадібності у студентів
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Яновська, С.Г.
    На задоволеність життям людей впливають різноманітні чинники. У сучасних психологічних дослідженнях вказують на такі: матеріальне благополуччя; соціальний статус; досягнення поставлених цілей; рівень самореалізації і самоактуалізації; особиста і сімейна безпека (рівень криміналізації життя і свавілля влади); соціальна стабільність; клімат й інші умови середовища; наявність вільного часу і добре організованого дозвілля; гармонійні стосунки у сім'ї; міжособистісні стосунки; здоров'я; вік та ін. Науковці всього світу досліджують зв'язок задоволеності життям зі ставленням до матеріальної вигоди та того, наскільки людина є зануреною в процес їх накопичування, яким чином їх витрачає. Хіді Б. та Муфелі Р. (2018) досліджували траєкторії задоволеності життям та визначили показники, що пояснюють її стабільність і нестабільність у Німецькій соціально-економічній групі Австралії. Моррон А., Пискителли А. (2019) підкреслили, що вивчення факторів, які впливають на задоволеність життям, потребує врахування їх ваги: чим вищий рівень недоліків, тим нижчий рівень задоволеності життям. Сьентженс Т. Г., Зееленберг М., Ван-де-Вен Н., Брегельманс С.М. (2015) досліджували жадібність та її рівні в економічній поведінці, визначили прямі зв’язки жадібності з максимізацією, власним інтересом, заздрістю, матеріалізмом і імпульсивністю та зворотні - з самоконтролем і задоволеністю життям. Пакистанські дослідники Малик М.Н., Аббасі Н.У. Халілі M.T., Ансарі М. І. (2018) визначали жадібність як надмірну любов до грошей у людей різних професій та довели, що прагнення грошей і жадібність впливають на психічне здоров'я професіонала, розвиваючи різні психологічні симптоми, такі як депресія, тривога і стрес. Таким чином проблема задоволеності життям та її зв’язку зі ставленням до грошей і жадібністю є інтернаціональною і потребує свого визначення в Україні.