Наукові роботи. Філологічний факультет
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Автоекзекуція як літературний жанр(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна; філологічний факультет, 2002-06-11) Кисіль, Віктор ВасильовичСтаття присвячена появі пародії «Автоекзекуція» Едварда Стріхи, що з'явилася в «журналі-місячнику марксистської критики та бібліографії» «Критика» (1930, № 5). Цей останній виступ Едварда Стріхи пародіює покаянні листи, що з'явмлися в українській періодиці після викриття СВУ восени 1929 р.Документ Покаянний лист як літературний жанр української літератури 1920-х – поч. 1930-х рр.(Інститут філології Бердянського державного педагогічного університету, 2008-07-11) Кисіль, Віктор ВасильовичАвтор статті розглядає умови появи в українській літературі 1920-х років жанру покаянного листа. Також у статті вирізняються типологічні риси покаянного листа як жанру.Документ Франкові [поезія](Харків : Друкарня Вид-ва Харківського державного університету імені О.М. Горького, 1956-06-09) Львович, Майя ДавидівнаСталінські кадри [газета] : орган парткому, ректорату, комітету ЛКСМУ, профкому і місцевкому Харківського державного університету ім. О.М. Горького. – Харків, 1947–1956. – По 1946 р. (включно) – «За більшовицькі кадри». З № 34 (1956) – «Харківський університет».Документ Зорі [поезія](Харків : Друкарня Вид-ва Харківського державного університету імені О.М. Горького, 1956-04-30) Калашник, Володимир СеменовичДокумент Про історіософію, збірку «Обрії» та сучасне життя : інтерв’ю з Олександрою Ковальовою(2021-05-10) Рощупкіна, Марія ВіталіївнаДокумент Мифопоэтическое пространство и текст в концепции В.Н. Топорова(НовГУ, 2004) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичКритично аналізується стаття В.М. Топорова «Простір і текст». Ставиться під сумнів як просторовість тексту, і трактування простору як тексту. Звертається увага на штучність використання математичної символікиДокумент Математика в лингво-семиотической перспективе(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичУ статті висвітлюється питання про мовну специфіку математики, яка зазвичай опускається у викладанні. Відповідь на це питання знаходиться на стику лінгвістики, логіки, філософії, культурології, психології. Виділяються два полюси: 1) освоєння математичної мови початківцями; 2) занурення у глибинну природу математики. Одна з ідей полягає в тому, щоб поряд з «мовою математики» розглянути «мову математиків».Документ Концепция "формализации" в преподавании прикладной лингвистики(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2013) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичУ статті йдеться про досвід викладання основ математики на відділенні «Прикладної лінгвістики» філологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н Каразіна. Розглянуті проблеми перебувають на стику філософії, логіки, психології, педагогіки. Пропонується запроваджувати основні теоретичні поняття шляхом систематичного застосування процедури формалізації.Документ О художественности неигрового кинотекста(Киев-Харьков : El topos Сinema Club Foundation, 2009) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичУ першій частині статті намічено загальний підхід до аналізу кінотворів. У ігровому кіно матеріал двоступінчастий. Перший ярус – це рівень театральної вистави. Другий утворений знятим матеріалом. Двоскладовим виявляється і образ (сюжет). Художність такого роду тексту є більш ємною. Матеріал неігрового кіно менш пластичний: це правда життя. Роль автора не постановчого фільму значно трансформується. Це, начебто, авторство другого порядку. У другій частині статті загальні міркування застосовуються до фільму Ірини Гедрович "Фотоаматор". Зазначається, що у структурному плані домінує концепт "кінця", а основною опозицією виступає ЖИТТЯ-СМЕРТЬ.Документ Летние дни, или Утопленник (по рассказу Л. Добычина “Лидия”)(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2002) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичНа прикладі оповідання Л. Добичіна “Лідія” пояснюється «неевклидовый» характер поетики автора. Сюжетна лінія розпадається на відрізки або навіть ізольовані точки. Замість дії – низка картин. Зате чи не кожне слово обертається мотивом, речення породжує образ. Деталь набуває глобального статусу, судження – всесвітній розмах.Документ Художественное пространство по Д.С. Лихачеву: кинематика или поэтика?(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичАналізуються спроби акад. Д.С. Лихачова використати поняття «простір» для аналізу художніх творів. Зазначається, що «простір» не отримує в нього чіткого визначення, отже, змістовного розвитку. Лихачов, як і багато хто тоді, перебував під впливом моди на фізико-математичну термінологію. На нього явно вплинули «хронотоп» Бахтіна та просторові студії Лотмана.Документ Теоретико-множественная семантика одной системы "обыденной логики"(Москва : Издательство "Наука", ГРВЛ, 1987) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичПобудовано формальну семантику для обчислення повсякденної логіки, побудованої Ю.І. Левіним.Документ Типологія смерті в оповіданні «Не плачте за мною ніколи…» М. Матіос(Харківський національний педагогічний університет ; Харківське історико-філологічне товариство, 2009-01-08) Кисіль, В.В.Стаття присвячена дослідженню мотиву смерті у новелі М. Матіос „Не плачте за мною ніколи…”. Беручи до уваги ідейно-смислову структуру новел, автор інтерпретує назви циклів, що складають основу „Нації”. За спостереженням автора статті, одим з ключових мотивів книги є мотив смерті, особливо це виявляється у новелі „Не плачте за мною ніколи…”. Розробка мотиву смерті в останньому тексті книги дозволяє М. Матіос досягти естетичної завершеності усієї „Нації”. При цьому авторці вдається створити типологію важкої та легкої смерті, узявши за тло традиційний похоронний обряд.Документ Жанрові особливості фейлетонів А. Ніковського (на матеріалі збірки А. Яриновича «Буржуазна рада та інші фельєтони»)(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2017-10-30) Кисіль, В.В.У статті розглянута збірка творів А. Ніковського «Буржуазна Рада та інші фельєтони», підписана псевдонімом «А. Яринович». Під час аналізу було виявлено, що характерними жанровими особливостями фейлетонів А. Ніковського є використання образу-маски автора із власною біографією, застосування однієї моделі побудови твору: заголовок – іносказання – авторська позиція – висновок. Також було з’ясовано, що автор для розкриття змісту фейлетонів використав типізацію: представив типову біографію, типовий образ російського революціонера, демократа в комічному висвітленні.Документ Відображення структури купальської обрядовості в статті О. Потебні «Про купальські вогні та споріднені з ними уявлення»(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2010-10-05) Кисіль, В.В.Кисіль В. В. Відображення структури купальської обрядовості в статті О. Потебні «Про купальські вогні та споріднені з ними уявлення» Автор статті зробив спробу визначити роль О. Потебні в дослідженні структури купальської обрядовості. Зважаючи на те, що сучасні дослідники в купальській обрядовості українців виділяють низку обрядодій – вінкоплетіння, вшанування купальського деревця хороводами навколо нього, розпалювання багаття, спалювання або потоплення деревця, спалювання кулів соломи чи опудала, стрибання через вогонь, влаштування ритуальної вечері, – ми з’ясували, які з них були означені в статті О. Потебні. У зв’язку з цим можемо говорити про те, що О. Потебня заклав основи для подальших досліджень структури купальської обрядовості, позначивши її складові.Документ Трансформація баладного сюжету в «Лісовій пісні» Лесі Українки як вияв подвійної трагедійності(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2013-10-17) Кисіль, В.В.Кисіль В. В. Трансформація баладного сюжету в «Лісовій пісні» Лесі Українки як вияв подвійної трагедійності Автор статті спробував порівняти художню структуру драми-феєрії «Лісова пісня» з баладним сюжетом «свекруха заклинає невістку в тополю». Проведений аналіз засвідчив: образи Мавки, Лукаша, матері Лукаша та Килини значною мірою функціонально відповідають баладним образам «матері», «невістки» та «сина». При цьому виявилося, що в процесі розгортання дій у драмі функції «злої свекрухи» від матері Лукаша переходять на образ Килини. Отже, можна припустити, що Леся Українка, використовуючи баладний трагізм, зверталася до культурного досвіду читача, створюючи два плани трагедійності: перший план виникав на основі баладного сюжету, а другий – при розгортанні сюжету самої «Лісової пісні».Документ Костянтин Буревій: у пошуках національної ідентичності(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2013-10-21) Кисіль, В.В.Кисіль В. В. Костянтин Буревій: у пошуках національної ідентичності Автор статті проаналізував особливості формування національної ідентичності в К. Буревія – яскравого представника української літератури 1920 – поч. 1930 рр. Становлення К. Буревія як національно свідомого українця відбувалося під час навчання в школі. З’ясовано, що визначальну роль у процесі формування національної ідентичності відіграли книги українських письменників ХІХ ст., що поширювалися серед українського селянства попри урядові заборони.Документ Латинские рукописи по риторике и поэтике из собрания Центральной научной библиотеки ХНУ имени В. Н. Каразина(Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014) Ярко, Е.Ю.В статье выделена группа латинских рукописей по риторике и поэтике из коллекции ЦНБ ХНУ им. В. Н. Каразина (4 манускрипта, основным языком которых является латинский, 1 греческий с неполным переводом на латинский и русский языки, 1 немецко-латинский и 1 русско-латинский манускрипт). Сделано описание (состав, кодикологические и палеографические особенности) первых трех рукописей: № 9-р («Риторика» С. Добрины. 1744 г. Киев), № 39-р (Руководство по риторике, диалектике и поэтике Т. Кремповского. 1-я пол. XVIII в. Харьков), № 83-р (Учебный сборник по поэтике и риторике. XVIII в.).Документ Латинские рукописи в Центральной научной библиотеке Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина: перспективы исследования(Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013) Ярко, Е.Ю.Статья содержит общую информацию о собрании латинских рукописей ЦНБ ХНУ им. В. Н. Каразина (хронологические рамки, происхождение, классификация рукописей, характеристика их содержания) и включает описание отдельных манускриптов (курсы риторики, поэтики, диалектики, сборники богословских и философских сочинений, списки с печатных изданий, пергаменный бревиарий). Исследована история изучения собрания и определены задачи для дальнейшей работы: составление реестра и научного каталога, исследование рукописных риторик и поэтик.Документ По страницам журнала «Русский язык в центре Европы»(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2013) Московкина, И.И.Рецензируемое издание — выходящий на русском языке ежегодный журнал Ассоциации русистов Словакии (ARS) «Русский язык в центре Европы», номера которого в формате PDF можно найти в свободном доступе на сайте АРСа по адресу: www.ars.orava.sk/casopis.