Архив электронных ресурсов
[Зарегистрироваться]
 

eKhNUIR >
Медичний факультет >
Наукові роботи. Медичний факультет >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/5247

Название: Комплексна діагностика гострого гнійного перитоніту у хворих з атиповою клінічною картиною
Авторы: Хворостов, Е.Д.
Захарченко, Ю.Б.
Томин, М.С.
Морозов, С.А.
Ключевые слова: гострий гнійний перитоніт
діагностика перитоніту
інтегральна шкала оцінки тяжкості стану
лікування перитоніту
Дата публикации: 2011
Издатель: Ужгородський національний університет
Библиографическое описание: Є.Д. Хворостов, Ю.Б. Захарченко, М.С. Томін, С.О. Морозов. Комплексна діагностика гострого гнійного перитоніту у хворих з атиповою клінічною картиною // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина» - 2011. – №2 (41). – С.265-267.
Серия/Номер: медицина;
Реферат: У роботі представлено результати використання комплексного підходу до діагностики та вибору тактики лікування у хворих з гострим гнійним перитонітом, у яких були труднощі в постановці діагнозу через відсутність типової для даного захворювання клінічної симптоматики. Проаналізовано результати лікування 21 пацієнта з гострим гнійним перитонітом, чоловіків було 9 (42,8%), жінок 12 (57,2%). Середній вік хворих склав 62±6,4 року. Причиною перитоніту були: гострий деструктивний апендицит – 6 (28,6%), перфоративна виразка цибулини дванадцятипалої кишки – 5 (23,8%) та шлунка – 3 (14,3%), перфорація сигмоподібної кишки рибною кісткою – 2 (9, 5%), перфорація дивертикулу ободової кишки – 2 (9,5%), неспроможність кукси міхурової протоки – 2 (9,5%), неспроможність кукси хробаковидного виросту – 1 (4,8%). Причинами розвитку (при поєднанні декількох нозологій у 15 (71,4%) випадках), атипової клінічної картини гострого перитоніту були: ожиріння – 11 (52,4%), цукровий діабет – 7 (33,3%) похилий вік – 7 ( 33,3%), важка супутня патологія серцево-судинної і дихальної системи – 5 (23,8%), атипове розташування перфоративного отвору – 6 (28,6%), атипове розташування хробаковидного виросту – 4 (19,0%), хронічний пієлонефрит – 2 (9,5%). Діагностична програма включала виконання в невідкладному порядку комплексу діагностичних лабораторних (визначення порушень гомеостазу організму хворого) та інструментально-апаратних досліджень (ультразвукове дослідження черевної порожнини, комп'ютерну томографію). Це дозволило в короткі терміни – протягом 2 годин встановити діагноз гострого гнійного перитоніту, виключити етап тривалого клініко-діагностичного динамічного спостереження за хворим і виконати оперативне втручання у невідкладному порядку, в тому числі і лапароскопічним доступом в 6 (28,6%) випадках. Середній ліжко-день склав 16±3,2 діб. Ускладнення представлені сіромою післяопераційної рани у 2 (9,5%) пацієнтів, нагноєнням рани – у 1 (4,8%) пацієнтів. Летальних випадків не спостерігалося.
URI: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/5247
ISSN: 0869-0782
Располагается в коллекциях:Наукові роботи. Медичний факультет

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
Ужгород 2011.pdf104,15 kBAdobe PDFЭскиз
Просмотреть/Открыть
Просмотр статистики

Все ресурсы в архиве защищены авторским правом, все права сохранены.

 

Valid XHTML 1.0! Яндекс цитирования DSpace Software Copyright   ©   2002-2008   MIT   and   Hewlett-Packard - Обратная связь