Архив электронных ресурсов
[Зарегистрироваться]
 

eKhNUIR >
Історичний факультет >
Наукові роботи. Історичний факультет >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/3682

Название: Последний византийский храм с баптистерием в поздневизантийском Херсоне
Авторы: Сорочан, С.Б.
Ключевые слова: византийский Херсон
храм с баптистерием
пятиапсидный храм
баптистерий
мартирий
кимитирии
Дата публикации: 2004
Издатель: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Библиографическое описание: Сорочан С.Б. Последний византийский храм с баптистерием в поздневизантийском Херсоне / С.Б. Сорочан // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2004. – № 633. – Серія: Історія. – Вип. 36. – С. 210-222.
Реферат: Досліджений у статті храм мав п’ять апсид і знаходився в південно-західному районі міста. Його знайдено в 1906 р., дослідження продовжено в 2001–2003 рр. Вони показали, що церква належала до монастиря, який мав житлові та підсобні господарські приміщення, оточені огорожею. З півночі до храму прилягало приміщення площею 12,3 кв. м, яке було хрещальнею з великою кам’яною купеллю у формі грецького хреста. Поряд розташовувався невеликий двір, у якому могла відбуватися підготовка до обряду та процедура зречення диявола. Датою спорудження храму називають другу половину IX – першу половину X століття. Однак монети з могил церкви відносяться не до часів правління Романа I, як зазначав перший дослідник храму К. К. Косцюшко-Валюжинич. Вони – пізньохерсонеські з монограмою «ро», і їх треба датувати другою половиною XI-XIII ст. Пам’ятник є яскравим прикладом пізньої монастирської церкви зі стаціонарним баптистерієм, який одночасно слугував за мартирій. Під його підлогою з плінф знаходилися дві могили. Особливістю архітектури комплексу є мініатюрні капели площею 7-9 кв. м. Їх розміщено у внутрішньому просторі храму. Це відображає зміни в літургічному житті, бажання зробити молитву більш особистою, приватною, наблизити її до ікон. Монастир перебудовували кілька разів. Він загинув під час пожежі в другій половині XIII ст. чи в XIV ст. До цього часу у ньому діяв елітний дитячий цвинтар. У багатоярусних могилах – кімітирії всередині церкви з п’ятьма апсидами ховали чоловіків і, особливо часто, жінок. Ймовірно, вони були з числа ктиторів та членів їхніх сімей.
URI: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/3682
Располагается в коллекциях:Наукові роботи. Історичний факультет

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
sorochan.pdf1,55 MBAdobe PDFЭскиз
Просмотреть/Открыть
Просмотр статистики

Все ресурсы в архиве защищены авторским правом, все права сохранены.

 

Valid XHTML 1.0! Яндекс цитирования DSpace Software Copyright   ©   2002-2008   MIT   and   Hewlett-Packard - Обратная связь