3. Каразінський університет і російсько-українська війна 2014–2024 рр.

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 13 з 13
  • Документ
    Влас Лісний з позивним «Йоль» на честь доньки
    (Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2024) Глибицька, Світлана Борисівна
    "Влас Лісний – випускник кафедри медіакомунікацій соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2015). Після початку повномасштабної війни і перших вибухів у Харкові відвіз вагітну дружину і маленьку дочку до кордону, щоб вони могли виїхати з країни, а сам долучився до лав ЗСУ. Служив зв’язківцем та головним техніком у 68-й окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша. Воював на Донецькому напрямку. Загинув у с. Богоявленка Волноваського району Донецької області, коли російська ракета, за наводкою, влучила в будинок, де розташовувався підрозділ Власа Лісного. Разом з ним загинули 12 побратимів".
  • Документ
    Небесні каразінці : Постаті : 2022
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024-01-15) Глибицька, Світлана Борисівна
    2022-й рік, перший рік повномасштабної війни, забрав життя 32 представників Каразінського університету – викладачів, співробітників, студентів, випускників. Переважна більшість із них загинула на полі бою або від поранень у госпіталях, дехто – під час обстрілів міста Харкова та області.
  • Документ
    Небесні каразінці : Постаті : 2014-2021
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Глибицька, Світлана Борисівна
    На початку російсько-української війни (на той час мала назву «Антитерористична операція», «АТО») внаслідок бойових дій обірвалося життя 7 каразінців. У цій частині статті ми розповімо про усіх каразінців, які загинули на першому етапі війни.
  • Документ
    Студент Володимир Іващенко: життя-вчинок
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024-01-12) Глибицька, Світлана Борисівна
    Час викував неймовірних людей, які здавалися звичайними у повсякденному мирному житті. Володимир Іващенко, студент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, уособлює в собі риси героя нашого часу. Лихого часу. Коли настала година випробувань, 20-річний парубок не зміг бути осторонь і долучився спершу до волонтерства і незабаром до військової боротьби.
  • Документ
    Небесні каразінці : викладачі, співробітники, студенти, випускники Каразінського університету, які загинули під час російсько-української війни (2014 – грудень 2023 року)
    (Харків : Харківськимй національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024-01-12) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • Документ
    Небесні каразінці : Викладачі, студенти, випускники Каразінського університету, які загинули під час російсько-української війни (2014 – серпень 2023 року)
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2023-09-01) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Глибицька, Світлана Борисівна
    За перші кілька років російсько-української війни (з 2014 по 2017 рр.) загинуло 7 каразінців; з лютого 2022-го по серпень 2023 року – 46. На сьогоднішній день – 53 каразінця загинули на цій війни. Можуть виявитися і інші загиблі. Також наразі відомо про 5 воїнів, які зникли безвісті, і поки їхня доля невідома. У списку короткі біографічні відомості про кожну персону супроводжуються світлинами.
  • Документ
    Війна в Харкові та Харківській області (2022–2023): Хроніка подій у посиланнях за друге півріччя повномасштабної російсько-української війни (1.09.2022–28.02.2023)
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2023) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Глибицька, Світлана Борисівна
    Вміщено хроніку подій у Харкові та Харківської області за друге півріччя повномасштабної російсько-української війни (1.09.2022–28.02.2023), відображених у посиланнях на електронні ресурси.
  • Документ
    Небесні Каразінці : викладачі, студенти, випускники Каразінського університету, які загинули під час російсько-української війни (2014 – червень 2023 року)
    (Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2023-07-01) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
    За перші кілька років російсько-української війни (з 2014 по 2017 рр.) загинуло 7 каразінців; з лютого 2022-го по першу половину 2023 року – 41. На сьогоднішній день – 48 каразінців загинули на цій війни. Можуть виявитися і інші загиблі. Також на сьогоднішній день відомо про 5 воїнів, які зникли безвісті, і поки їхня доля невідома.
  • Документ
    Небесні каразінці : викладачі, студенти, випускники Каразінського університету, які загинули під час російсько-української війни (2014 – квітень 2023 року)
    (Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2023-04) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
    За перші кілька років російсько-української війни (з 2014 по 2017 рр.) загинуло 7 каразінців; за рік повномасштабного нашестя у 2022-му – початку 2023 років – 40. На сьогодні – 47 каразінців загинули на цій війни. Можуть виявитися й інші загиблі. На відміну від попереднього списку (по грудень 2022 р.), у даний список не включені зниклі безвісті. На сьогоднішній день доля 5 воїнів поки що невідома. Список коригується: закриваються білі плями біографій загиблих каразінців.
  • Документ
    Війна в Харкові та Харківській області : Хроніка подій у посиланнях за пів року повномасштабної російсько-української війни (24.02.2022 – 31.08.2022)
    (Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2023) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
    Хронологічний покажчик містить, окрім узагальнюючих матеріалів, які наведені на початку, відомості у межах кожного дня за темами: офіційні повідомлення та статистичні матеріали (при їхній наявності), відомості про бойові дії, обстріли Харкова та Харківської області (при наявності у записах назв окремих населених пунктів області – за абеткою цих назв), матеріали про окремих героїв, роботу волонтерів та комунальників, про події на окупованих територіях, інші питання. Тематичний та іменний покажчики до хронологічного покажчика будуть зроблені після створення покажчика за весь період повномасштабної війни після її закінчення.
  • Документ
    "Пишу тобі. Я сумую": образ воєнного Харкова 2022 року в дописах мешканців у соціальних мережах
    (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022) Янкул, Олексій Миколайович
    Статтю присвячено особливостям репрезентації в соціальних мережах образу Харкова під час воєнних дій 2022 р. Загалом було проаналізовано 87 дописів під загальною назвою «листи до Харкова», розміщених на платформах Telegram та Instagram. Усі досліджувані дописи були позначені хештегами #листхаркову та #письмохарькову. Перший «лист» датовано 20 березня 2022 р. й розміщено в соціальній мережі Instagram. У межах дослідження було проаналізовано 18 дописів цієї соціальної мережі. 24 березня харківський Telegram-канал «Где в Харькове» запустив рубрику під назвою «лист до Харкова», яка тривала до 5 квітня 2022 р. Загалом у межах цієї рубрики було опубліковано 69 дописів. Дослідження передбачало фіксацію міських об’єктів, які згадуються в «листах», що дозволило визначити знакові місця для мешканців і ті ознаки, які харків’яни приписують місту. Було визначено, що серед міських об’єктів найчастіше згадують Міський сад імені Т. Г. Шевченка, Центральний парк культури і відпочинку імені М. Горького, Харківський національний академічний театр опери і балету імені М. В. Лисенка, Харківський зоопарк, Саржин яр. Часто в дописах фігурує Харківський метрополітен, зокрема в його новому статусі бомбосховища. Водночас нерідко трапляються такі слова, як «руйнування» та «вибухи», але при цьому харків’яни неодноразово називають у «листах» воєнні дії «хворобою» для міста, а руйнування та інші пошкодження внаслідок обстрілів — «ранами». Крім того, більшість авторів листів пише про те, що місто обов’язково відбудують, і вірить у перемогу. Загалом образ воєнного Харкова завдяки цим дописам визначається як «незламне місто». Епітети «незламний», «нескорений», «стійкий» та інші подібні набувають у «листах» особливого значення в описі сучасного життя Харкова. Автори «листів» пишаються містом, його мужністю та стійкістю. Проаналізовані дописи соціальних мереж дають можливість краще зрозуміти трансформацію сприйняття міста його мешканцями, яка відбулася від початку широкомасштабної військової російської агресії проти України. Серед сучасних героїв міста автори дописів відзначають військових, комунальників, волонтерів, лікарів, рятувальників, а також усіх харків’ян загалом.
  • Документ
    «Сказати, що це був жах, – це нічого не сказати…» : Розповідь Тамари Марківни Нікольченко, доцентки Маріупольського державного університету, випускниці Харківського державного університету
    (Харків, 2023-03-15) Нікольченко, Тамара Марківна; Глибицька, Світлана Борисівна
    "...Ховалися в технічному підвалі 9-поверхового будинку № 98, який примикав до їхнього під’їзду. Але 9 березня пізно ввечері російська авіація атакувала центр міста. Бомба потрапила до будинку № 98, знищивши три верхні поверхи. Ушкодження отримав і будинок № 100. Поспіхом одягнувшись, Нікольченки та Ярошевська перебігли до підвалу магазину «1000 дрібниць», який знаходився поряд на проспекті Миру за № 102. Там були підвали, які використовували магазини. Туди встигли сховатися біля тисячі людей. У місті вже були страшні руйнування. Маріупольський державний університет, де працювали Т. М. та Ю. М. Нікольченки, був розбитий повністю, бібліотека згоріла. У підвалі подружжя Нікольченків та їхня сваха провели 32 дні. Води та їжі практично не було. Пили по 2-3 ковтки холодної води на добу. До того ж у підвалі було холодно. Щоб не захворіти, обмазували губи валеріаною (вона на спирті), і так вдалося не застудитися. Зверху будівлю над ними постійно бомбували, стеля та стіни тремтіли. Усі боялися, що вони зруйнуються. Це був справжній Армагеддон! Не було жодних гуманітарних коридорів, жодної гуманітарної допомоги. Зв’язку не було, ліки закінчилися. Страшно було бачити, як у підвал приносять поранених людей, а перев’язки їм робити нема чим. Біля Тамари Марківни на початку квітня поклали двох старих, чоловіка та дружину. У них у обох був цукровий діабет, але ніяких ліків та продуктів у них не було. І померли вони однієї ночі… А загалом у цей період на відносно невеликій території підвалу загинули 18 чоловік… За водою люди під обстрілами ходили до кринички біля церкви в 20-му мікрорайоні на відстані понад 4 км, розтоплювали сніг, пили воду з бойлерів. Когось знаходили рідні та вивозили. Одна сім’я залишила Нікольченкам чайник. У ньому кип’ятили воду на багатті. Через 32 дні після того, як Нікольченки сховалися у підвалі, ДНРівці оголосили про взяття Маріуполя. Партія «Єдина Росія» влаштувала у місті піснеспіви – просто посеред руїн та сотень трупів загиблих на вулицях міста. Усіх, хто залишився в окупації, брали на облік..."
  • Документ
    Небесні каразінці : викладачі, студенти, випускники Каразінського університету, які загинули під час російсько-української війни (2014 – грудень 2022 року)
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2022-12) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
    За перші кілька років російсько-української війни (з 2014 по 2017 рр.) загинуло 7 каразінців; за 10 місяців повномасштабного нашестя у 2022-му році – 33. На сьогоднішній день – 40 жертв цієї війни. Можуть виявитися і інші загиблі. Цей список буде коригуватися: треба закрити білі плями біографій загиблих каразінців. Про деяких героїв, які загинули в перші роки війни, є навіть статті в Вікіпедії. Про деяких були вміщені на сайтах неповні відомості. Про деяких – зовсім нічого. Наш обов'язок – написати про кожного.