DSpace
[Register]
 

eKhNUIR >
Бібліотека >
Роботи різної тематики. ЦНБ >

Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15865

Название: «Розстріляне Відродження» Харківського університету
Авторы: Глибицька, С.Б.
Ключевые слова: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Харківський інститут народної освіти (ХІНО)
Харківський педагогічний інститут професійної освіти (ХПІПО)
філологічний факультет
репресії
Догадько Л.Ю.
Йогансен М.Г.
Каганович Н.А.
Капустянський І.Н.
Коряк В.Д.
Німчинов К.Т.
Панів (Панов) А.С.
Панченко М.Ю.
Плевако М.А.
Полищук В.Л.
Синявський О.Н.
Ткаченко Б.Д.
Щепотьєв В.О.
Issue Date: 2020
Издатель: Харків
Библиографическое описание: Глибицька С.Б. «Розстріляне Відродження» Харківського університету / С.Б. Глибицька // Польський альманах. – Харків, 2020. – Вип. 9–10. – Вип. 10 : «Розстріляне Відродження»: Польща і Україна – слобожанський контекст : матеріали Міжнар. наук. симп., Харків, 2018 р. – С. 23–42, розд. паг. : іл.
Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто долі вчених філологічного факультету Харківського університету та утворених від нього вишів (Харківський інститут народної освіти, Харківський педагогічний інститут професійної освіти), які у часи сталінського терору були звинувачені в «буржуазному націоналізмі» та страчені. Стаття написана на основі матеріалів, зібраних при підготовці видання «Біобібліографічний словник вчених Харківського університету. Т. 3. Філологи ХХ – початку ХХІ століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», яке готує Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Вчені, про яких йде мова, працювали на кафедрах української мови, літератури, науково-дослідних кафедрах української культури, мовознавства та літературознавства при названих вишах. Усього в ті часи було репресовано 46 вчених факультету, з них 15 розстріляні та 5 померли у тюрмі або у засланні.
Описание: Загальновідомо, що у часи сталінського терору був репресований майже весь цвіт української інтелігенції. Після короткого періоду «українізації» (1920-ті – 1933 рр.) радянська влада зробила не тільки поворот до «російщення», але й влаштувала жорсткі репресії по відношенню до письменників та вчених, які своєю творчістю та діяльністю пропагували українську культуру. «У роки терору, – зазначає дослідник історії України Г. В. Касьянов, – було ліквідовано величезний інтелектуальний й культурний генофонд, розчавлено не тільки стару інтелігенцію, частина якої була носієм інтелектуально-гуманітарних традицій дореволюційних поколінь, а й інтелігенцію нової генерації, народжену національно-культурним ренесансом 20-х років. Створений нею пласт духовної культури піддавався систематичному знищенню і на довгі роки пішов у небуття» [4, с. 163]. Широко відома історія харківського будинку літераторів «Слово», де переважна більшість мешканців (70 на 62 квартири) [2, с. 553] зазнала втрат, і серед них більшість (46) [2, с. 567–570] розстріляна. Знищувалися і вчені: згадаймо репресії, яких зазнав Український фізико-технічний інститут, де під час «великого терору» були арештовані 11 співробітників інституту (переважно керівники) та 5 з них розстріляні. Після цього УФТІ, один з провідних в країні і світі науково-дослідних центрів, перестав існувати як центр теоретичної та експериментальної фізики європейського масштабу [6].
URI: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15865
Appears in Collections:Із історії харківської філологічної школи
Роботи різної тематики. ЦНБ

Files in This Item:

File Description SizeFormat
Розстріляне Відрождення.pdf430,28 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open
View Statistics

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

 

Valid XHTML 1.0! Яндекс цитирования DSpace Software Copyright © 2002-2010  Duraspace - Feedback