«Розстріляне Відродження» Харківського університету

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2020

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Харків

Анотація

У статті розглянуто долі вчених філологічного факультету Харківського університету та утворених від нього вишів (Харківський інститут народної освіти, Харківський педагогічний інститут професійної освіти), які у часи сталінського терору були звинувачені в «буржуазному націоналізмі» та страчені. Стаття написана на основі матеріалів, зібраних при підготовці видання «Біобібліографічний словник вчених Харківського університету. Т. 3. Філологи ХХ – початку ХХІ століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», яке готує Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Вчені, про яких йде мова, працювали на кафедрах української мови, літератури, науково-дослідних кафедрах української культури, мовознавства та літературознавства при названих вишах. Усього в ті часи було репресовано 46 вчених факультету, з них 15 розстріляні та 5 померли у тюрмі або у засланні.

Опис

Загальновідомо, що у часи сталінського терору був репресований майже весь цвіт української інтелігенції. Після короткого періоду «українізації» (1920-ті – 1933 рр.) радянська влада зробила не тільки поворот до «російщення», але й влаштувала жорсткі репресії по відношенню до письменників та вчених, які своєю творчістю та діяльністю пропагували українську культуру. «У роки терору, – зазначає дослідник історії України Г. В. Касьянов, – було ліквідовано величезний інтелектуальний й культурний генофонд, розчавлено не тільки стару інтелігенцію, частина якої була носієм інтелектуально-гуманітарних традицій дореволюційних поколінь, а й інтелігенцію нової генерації, народжену національно-культурним ренесансом 20-х років. Створений нею пласт духовної культури піддавався систематичному знищенню і на довгі роки пішов у небуття» [4, с. 163]. Широко відома історія харківського будинку літераторів «Слово», де переважна більшість мешканців (70 на 62 квартири) [2, с. 553] зазнала втрат, і серед них більшість (46) [2, с. 567–570] розстріляна. Знищувалися і вчені: згадаймо репресії, яких зазнав Український фізико-технічний інститут, де під час «великого терору» були арештовані 11 співробітників інституту (переважно керівники) та 5 з них розстріляні. Після цього УФТІ, один з провідних в країні і світі науково-дослідних центрів, перестав існувати як центр теоретичної та експериментальної фізики європейського масштабу [6].

Ключові слова

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський інститут народної освіти (ХІНО), Харківський педагогічний інститут професійної освіти (ХПІПО), філологічний факультет, репресії, Догадько Л.Ю., Йогансен М.Г., Каганович Н.А., Капустянський І.Н., Коряк В.Д., Німчинов К.Т., Панів (Панов) А.С., Панченко М.Ю., Плевако М.А., Полищук В.Л., Синявський О.Н., Ткаченко Б.Д., Щепотьєв В.О.

Бібліографічний опис

Глибицька С.Б. «Розстріляне Відродження» Харківського університету / С.Б. Глибицька // Польський альманах. – Харків, 2020. – Вип. 9–10. – Вип. 10 : «Розстріляне Відродження»: Польща і Україна – слобожанський контекст : матеріали Міжнар. наук. симп., Харків, 2018 р. – С. 23–42, розд. паг. : іл.