Життя та діяльність представників українських дипломатичних місій 1918–1921 рр.
Вантажиться...
Дата
2018
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна
Анотація
Дослідження зовнішньої політики молодої української держави періоду революції 1917–1921 рр. є необхідним елементом для розгляду об’єктивних і суб’єктивних факторів, що сприяли ствердженню України на міжнародній арені. Разом з цим, роль персоналій, що відстоювали інтереси держави за кордоном, була ключовою. Від їх професіоналізму, зв’язків в політикумі країни перебування, рівня компетентності залежало становлення України як суб’єкта міжнародних відносин в період 1918–1921 рр. Існуючі засоби оцінки базуються на дослідженнях факторів, що сприяли чи заважали досягненню поставлених перед українськими дипломатами цілей. Особа дипломата не сприймалася як самостійна, хоча, зважаючи на проблеми зі зв’язком між посольствами і місіями та Міністерством закордонних справ, така постановка питання потребує перегляду. У багатьох країнах, де були розміщені дипломатичні представництва, голови місій, разом з радниками, виробляли не лише свою стратегію поведінки, але й самостійно вирішували питання, що стосувалися напрямків роботи. Окрім того, діяльність дипломатичного представництва, найчастіше порівнювали лише з роботою його голови, інколи радника. Це обмежує можливості аналізу процесів, що відбувалися в той час. Головний підхід до розгляду закордонної політики з недостатнім врахуванням ролі особистості та штату дипломатичних представництв не дає можливості для глибинного аналізу тогочасних процесів та явищ.
Опис
The study of Ukrainian state formation foreign policy of entities during the period of revolution of 1917–1921 is a necessary element for consideration objective and subjective factors that promoted Ukraine affirmation at international scene. At the same time the role of personalities defended the interests of the state was main. From their professional level ties in the politics of country staying, the level of competence depended formation of Ukraine as a subject of international relations during the period 1918–1921. Existing methods of estimation in most cases are based on factor researched that promoted or pretended achievement of the aims set before Ukrainian diplomats. A diplomat person was not taken as an independent one though taking into consideration the problems of relationship between the embassies and missions and the Ministry of Foreign Affairs such a problem needs to be revised. In many countries where diplomatic missions were accommodated the heads of missions together with advisers made not only the strategy of their behavior, but decided the problems as to their ways of work.
Ключові слова
дипломатичне представництво, дипломат,, голова представництва, радник, особовий склад, кардове наповнення, місія, посольство, Центральна Рада, Гетьманат, Директорія УНР, віковий поділ, освітній рівень, організація представництва, diplomatic embassy, diplomat, head of mission, advisor, personnel, taking on mission, embassy, the Central Rada, the Hetmanate, the UPR Directory, age division, educational level, organization of mission
Бібліографічний опис
Ластовець Н. О. Життя та діяльність представників українських дипломатичних місій 1918–1921 рр. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 «Історія України». – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2018.