Шекспировская феноменология как интертекстовая реальность
Вантажиться...
Дата
2015
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КП «Одеська міська друкарня»
Анотація
В статье рассматриваются три аспекта шекспировской прецедентности как источники интертекстуальности: в художественных текстах; в связи с новым толкованием личности автора; с особенностями шекспиризмов в юморе.
Опис
Шекспірівська феноменологія як інтертекстова реальність. У статті розглядаються три аспекти шекспірівської прецедентності як джерело інтертекстуальності: у художніх текстах; у зв’язку з новим тлумаченням особистості автора; з особливостями шекспіризмів у гуморі.
Shakespeare’s phenomenology as intertextual reality. The article considers three aspects of Shakespearian precedent text as a source of intertextuality: in the belle-lettres style; in connection with a new interpretation of the author’s personality; as well as peculiarities of Shakespearisms in humour.
Ключові слова
шекспиризмы, новая интертекстуальность, прецедентная феноменология
Бібліографічний опис
Бахтин М.М. Проблема поэтики Достоевского/ М.М. Бахтин. – М., 1963. – 78 с. 2. Гилилов И. Игра об Уильяме Шекспире, или тайна Великого Феникса. – 2-е издание, испр. и доп. – Москва : Международные отношения, 2000. – 512 с. 3. Головко Б.Н. Интертекст в массмедийном дискурсе. Изд. 2-е, испр. и доп. М: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. – 264 с. 4. Дмитренко Ю.О. Шекспір як метатекст // Третій міжнародний науковий Форум «Сучасна англістика: Мова в контексті культури». Тези доповідей Ч. 1 / За ред. В.О. Самохіної (Дмитренко). – Х. : ХНУ, 2009.– С. 57-59. 5. Залевская А.А. Жизнь языка при межкультурных взаимодействиях // Жизнь языка в культуре и социуме. – М: Изд-во «Эйдос», 2010. – С. 13-15. 6. Касавин И.Т. Текст. Дискурс. Контекст. Введение в социальную эпистемологию языка / И.Т. Касавин, М. : «Канон + «РООН» Реабилитация», 2008. – 544 с. 7. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. – Одеса : РИООУП, 1991. – 120 с. 8. Колегаєва І.М. Мегатекст як вияв комічної гетерогенності цілого завершеного тексту // Мовознавство. – 1996. – № 1. – С. 25-30. 9. Колегаева И.М. Kомическая парадигма литературного произведения (культурологический аспект) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Лингвапакс – Київ, 2000. – VIII. – Вип.З-В. – С.547-555. 10. Колегаєва І.М. Нарис про комунікативну вторинність // Записки з романо-германської філології. – Одеса : Латстар, 2005. – № 13. – С. 85-96. 11. Колегаєва І.М., Попік І.П. Нарис про комунікативну вторинність і вторинний семіозис // Записки з романо-германської філології. Одеса : Фенікс, 2005. – С. 78-86. 12. Колегаева И.М. Текстовая парадигма : микро-, макро-, мега-, гипер- и просто текст // Записки з романо-германської філології. – Вип. 20 Ювілейний, присвячений 80-річчю проф. В.А. Кухаренко. – Одеса: Фенікс, 2008. – С. 70-78. 13. Колегаева И.М. Воспроизведенный дискурс: художественная и нехудожественная коммуникация // Слово і текст у просторі культури: тези доповідей Міжнародної науково- практичної конференції, присвяченій 80-річчю з дня народження О.М. Мороховського. – Київ, КНЛУ, 2010. 10 14. Колегаєва І.М. Зображення персонажного дискурсу як жанрово детермінований вияв комічної вторинності в художньому тексті // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – Сер. Романо-германська філологія. – № 896. – Харків, 2010. – С. 102-107. 15. Красных В.В. Виртуальная реальность или реальная виртуальность? (Человек. Сознание. Коммуникация). – М.: Диалог-МГУ, 1998. — 352 с. 16. Красных В.В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность?» – М. : ИТДГК, «Гнозис», 2003. – 375 с. 17. Слышкин Г.Г. Лингвокультурные концепты и метаконцепты: Монография. – Волгоград : Перемена, 2004. – 340 с.