Наукові роботи. Центр краєзнавства
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Яків Голяховський - перший укладач статистико-інформаційних видань на Харківщині(Київ : Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 2023) Янкул, Олексій МиколайовичНа основі документів, які зберігаються в Державному архіві Харківської області, реконструйовано частину (з 1829 р. до 1871 р.) життєвого й творчого шляху першого укладача статистико- інформаційних видань на Харківщині — Якова Голяховського (1829– ?).Документ Науковий доробок Василя Каразіна (1773 - 1842) в оцінках іноземних дослідників(Київ : Інститут біографічних досліджень Національної бібілотеки України імені В. І. Вернадського, 2023) Вовк, Ольга ІгорівнаУ статті показано, що науковий доробок видатного українського вченого-природодослідника В. Н. Каразіна був гідно оцінений міжнародним науковим співтовариством, за низкою його ідей і винаходів у галузі метеорології та хімії закріплено світовий пріоритет.Документ Постать Василя Каразіна у працях західноєвропейських та північноамериканських дослідників(Київ : КПІ, 2022) Вовк, Ольга ІгорівнаСтаттю присвячено вивченню західноєвропейських і північноамериканських публікацій, у яких розкриваються різні аспекти біографії й доробку Василя Назаровича Каразіна (1773–1842 рр.), котрі раніше не проаналізували українські дослідники. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що масштаб його діяльності та здобутків не обмежувався кордонами України або Російської імперії, новаторські ідеї були глобальними, тож здобули славу й були гідно оцінені не лише в нашій державі, а й за кордоном.Документ "Пишу тобі. Я сумую": образ воєнного Харкова 2022 року в дописах мешканців у соціальних мережах(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022) Янкул, Олексій МиколайовичСтаттю присвячено особливостям репрезентації в соціальних мережах образу Харкова під час воєнних дій 2022 р. Загалом було проаналізовано 87 дописів під загальною назвою «листи до Харкова», розміщених на платформах Telegram та Instagram. Усі досліджувані дописи були позначені хештегами #листхаркову та #письмохарькову. Перший «лист» датовано 20 березня 2022 р. й розміщено в соціальній мережі Instagram. У межах дослідження було проаналізовано 18 дописів цієї соціальної мережі. 24 березня харківський Telegram-канал «Где в Харькове» запустив рубрику під назвою «лист до Харкова», яка тривала до 5 квітня 2022 р. Загалом у межах цієї рубрики було опубліковано 69 дописів. Дослідження передбачало фіксацію міських об’єктів, які згадуються в «листах», що дозволило визначити знакові місця для мешканців і ті ознаки, які харків’яни приписують місту. Було визначено, що серед міських об’єктів найчастіше згадують Міський сад імені Т. Г. Шевченка, Центральний парк культури і відпочинку імені М. Горького, Харківський національний академічний театр опери і балету імені М. В. Лисенка, Харківський зоопарк, Саржин яр. Часто в дописах фігурує Харківський метрополітен, зокрема в його новому статусі бомбосховища. Водночас нерідко трапляються такі слова, як «руйнування» та «вибухи», але при цьому харків’яни неодноразово називають у «листах» воєнні дії «хворобою» для міста, а руйнування та інші пошкодження внаслідок обстрілів — «ранами». Крім того, більшість авторів листів пише про те, що місто обов’язково відбудують, і вірить у перемогу. Загалом образ воєнного Харкова завдяки цим дописам визначається як «незламне місто». Епітети «незламний», «нескорений», «стійкий» та інші подібні набувають у «листах» особливого значення в описі сучасного життя Харкова. Автори «листів» пишаються містом, його мужністю та стійкістю. Проаналізовані дописи соціальних мереж дають можливість краще зрозуміти трансформацію сприйняття міста його мешканцями, яка відбулася від початку широкомасштабної військової російської агресії проти України. Серед сучасних героїв міста автори дописів відзначають військових, комунальників, волонтерів, лікарів, рятувальників, а також усіх харків’ян загалом.Документ Ми будемо обговорювати майбутнє та мріяти разом»: культурно-мистецьке життя та музеєфікація міського простору Харкова в умовах війни.(Харків :ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022) Вовк, Ольга ІгорівнаУ статті описано досвід харківських митців (як професіоналів, так і аматорів), які продовжували і продовжують жити і творити у прифронтовому Харкові після 24 лютого 2022 р. Також було звернено увагу на кілька заходів, які фізично відбулися повністю або частково за межами Харкова, але за поставленими цілями та завданнями були спрямовані на презентацію цього мегаполісу, а їхні організатори та цільова аудиторія мали до міста безпосередній стосунок. Показано, що в місті у цей час продовжувалося створення зразків образотворчого мистецтва, виконувалися музичні твори, відбувалися прем’єри театральних постановок. З творчими ініціативами виступали як окремі митці, так і колективи, а також проводилися мистецькі фестивалі. Продемонстровано, що мистецькі практики впливали на життя мегаполісу і ставали однією з форм фіксації пам’яті про воєнні події. Також вказано на те, що заняття творчістю в умовах повсякчасної воєнної небезпеки мало для учасників психотерапевтичний ефект, давало їм можливість пережити травмуючу ситуацію і підтримати моральний дух. Митці відображали у своїх творах воєнні події, безпосередніми свідками яких були, а також подекуди використовували породжені війною матеріальні об’єкти (як-от уламки снарядів) для створення нових художніх артефактів — зразків «траншейного мистецтва». Важливим стало те, що акти творчості відбувалися в знакових та впізнаваних міських локаціях: на станціях метрополітену, біля понівечених пам’яток історії та архітектури. Досліджено, яку роль культурно-мистецькі практики відіграли у процесі музеєфікації міського простору Харкова в умовах повномасштабної війни. Показано, що вже в перші місяці війни митці почали замислюватися про те, що їхні творчі практики увійдуть до майбутніх музейних експозицій, а також сприятимуть появі нових «місць пам’яті» в міському просторі Харкова.Документ Армянская диаспора г. Харькова (вторая половина XIX-начало XXI в.): Этнодемографическая характеристика(2017) Шпорт, Анна Михайловна; Шпорт, Ганна МихайлівнаПолиэтничность и этническая маргинальность являются типичными чертами современных мегаполисов. К таким городам принадлежит по праву Харьков – один из самых многонациональных городов Восточной Европы, историческому, политическому, экономическому и культурному развитию которого во многом поспособствовала армянская община.Документ To the History of Study of Intangible Cultural Heritage in Eastern Europe: Contribution of Vasyl’ Karazin(Prof. Marin Drinov Publishing House of Bulgarian Academy of Sciences, 2021) Вовк, Ольга ІгорівнаStarting points of efforts to collect and study of intangible cultural heritage in Slobidska Ukraine will be considered in the proposed report. In the first place attention will be focused on activity of Vasyl’ Karazin (1773–1842). This representative of ancient Balkan kind as well as his ancestors and descendants played an important role in Bulgarian and Ukrainian history. This scientist and public figure became famous as the founder of Kharkiv University (the oldest Ukrainian university), that now named in honor of V. Karazin. He interested of antiquities and took one of the first steps for their study and preservation in Kharkiv region. Also V. Karazin collected, kept and studied local oral traditions. These materials he used to write some local-historical articles. It is important to note that V. Karazin was an active participant of development of periodicals in Ukraine. He founded the University typography in Kharkiv, where the oldest Ukrainian periodicals were printed. Further representatives of “Kharkiv school of romantic poets” published samples of folklore in these almanacs in the 1820s – 1830s. To sum up, it can be argued that V. Karazin stood at the origins of study of intangible cultural heritage in Ukraine. His activities could be assessed as an important page in history of the heritage preservation in Eastern Europe.Документ Methodology of the Complex Analysis of Statistical Information Collections (Exemplified by “Kharkiv Calendar”, 1869-1917): Study Experience(2022) Янкул, О.М.The present research deals with the publication “Kharkiv calendar” as one of the specific sources of local history. It should be rightfully attributed as a separate type of periodicals – “statisticalinformation collection”. Similar publications were spread in almost all regions of the Russian Empire in the 19th and early 20th centuries and were named “calendars” or “memorable books”. They have their own specifics and therefore need special approach for their study. According to his own experience, the author presents certain directions of investigation of these sources. It may be suggested the following steps of work with them: identifying of the specificity and transformations of the structure of these sources (separation of traditional and novel rubrics); analysis of balance between local, all-imperial and worldwide data (there was dynamics of this information); classification of scientific and popular-science materials; periodization of functioning of periodicals; focus on specificity of gathering of statistical information that had published in these collections.Документ Memorial Plaques in Urban Space of East-European Cities: Case of Kharkiv(2022) Вовк, Ольга Ігорівна; Куделко, Сергій МихайловичThe present research deals with study of memorial plaques as one of the most widespread commemoration signs in urban space of East-European cities. Kharkiv was selected as an example because of what it is the second largest city in Ukraine, the industrial, scientific, educational and cultural giant that is currently undergoing severe destruction and damage as a result of hostilities. Main species features of memorial plaques as historical sources as well as local history signs are characterized taking into account the Ukrainian traditions of their establishment and existence. Specific attributes that distinguish these objects from other signs of commemoration are emphasized; the authors’ scheme of their typology is described. Evolution of trends regarding their visual design and approaches to the formulation of devotional texts are observed in a century-old retrospective (from the 1920s to the 2020s). The local pantheon of heroes whose names were immortalized by plaques is analyzed. Points of the topographic distribution of these objects in the city districts are identified. It is shown that plaques can be markers of political and ideological confrontation in crisis times. It is forecasted in what way may evolve a complex of these commemoration signs in the postwar period in Kharkiv.Документ Local History Practice in the System of Bachelors-Historians Training: Experience and Prospects(Sciedu Press, 2022) Вовк, О.І.; Куделко, С.М.The article describes and summarizes the experience of conducting local history educational and productive practice for students of the first (bachelor's) level of education, majoring in “History and Archeology” at th e School of History, V.N.Karazin Kharkiv National University (Ukraine). The authors show that the set of principles and research methods, being the basis of this investigation, ensures reliability of the analysis and representativeness of the results. A re view of the latest publications on the topic confirmes its relevance and lack of development in the specialized literature. The article substantiates the important role and significance of the local history educational and productive practice for further p rofessional activity of the future graduates. The authors explain the main approaches to the organization of this form of educational activity in traditional conditions (among such approaches the implementation of creative projects in small groups, excur sions and expeditions). The article reveals the changes that took place in the process of organizing and conducting local history educational and productive practice after the outbreak of the coronary crisis. The approaches and methods, developed for the d istance passing of local history educational and productive practice, may be useful after returning to the traditional system of education. The authors, using a correlation regression analysis of the ratio of the number of students who underwent local hist ory educational and productive practice and the number of students speakers at the International Local History Conference of Young Scientists, found a moderate correlation between these indicators. The article concludes that the local history educational and productive practice encourages students to further research activity in the field of local history.Документ Харків як університетське місто у дзеркалі документальних фільмів(Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2022) Вовк, Ольга ІгорівнаПроаналізовано документальні фільми про Харків, зняті протягом ХХ – початку ХХІ ст. з метою презентації міста. Схарактеризовано специфіку відображення у цих фільмах видат-них випускників і професорів, наукових та освітніх досягнень і будівель Харківського університету.Документ Символічний простір східноукраїнського мегаполісу у дзеркалі документального та художнього кіно (на прикладі Харкова)(Харків : Точка, 2021) Вовк, Ольга ІгорівнаПідрозділ розкриває специфіку документального та художнього кіно як історичного джерела, що дає змогу зафіксувати фізичні обриси різноманітних міських локацій і водночас через систему ціннісних уявлень, закладених авторами, відчути специфіку (само)репрезентації міста на тому чи іншому історичному етапі.Документ Особистості в мережі топонімів Харкова(Харків : Точка, 2021) Куделко, Сергій МихайловичУ дослідженні, що базується на опублікованих та неопублікованих джерелах, простежуються ключові тренди найменування вулиць та інших елементів міського простору Харкова на честь видатних особистостей.Документ Особові меморіальні дошки в культурному ландшафті Харкова: історія та сучасність(Харків : Точка, 2021) Вовк, Ольга ІгорівнаПідрозділ присвячено дослідженню меморіальних дошок, що побутують в символічному ландшафті Харкова і встановлені на честь історичних діячів. Розглянуто процес поширення пам’ятних таблиць у просторі Харкова за майже сто минулих років (з 1920-х рр. до 2020 р.).Документ Краєзнавча практика в умовах карантину (досвід, проблеми, погляд у майбутнє)(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020) Вовк, Ольга Ігорівна; Куделко, Сергій МихайловичУ статті висвітлюються основні аспекти проведення щорічної краєзнавчої навчально- виробничої практики для студентів історичного факультету на базі Центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Проаналізовано досвід, отриманий за час існування практики. Особливу увагу присвячено проведенню практики отриманий 2020 року в умовах загальнонаціонального карантину, повʼязаного з пандемією COVID-19. З урахуванням санітарно-епідеміологічних вимог практика була проведена у дистанційному режимі, що вимагало від її керівників розробки нових форм роботи зі студентами. Вказано на ефективність цих форм та можливість їхнього застосування і в майбутньому.Документ Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Каразінського університету в науковому й освітньому процесах(Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019) Вовк, Ольга Ігорівна; Куделко, Сергій МихайловичРозкрито тему діяльності першого в українських університетах Центру краєзнавства, розглянуто головні напрямки його роботи, а також показано комунікаційні зв’язки підрозділу з різноманітними державними, громадськими інституціями як у Харкові й усій Україні, так і за кордоном. Також описано механізм включення Центру до наукового та освітнього процесів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Зроблено висновок про те, що співробітники Центру мають належний потенціал для вирішення різноманітних проблем, так чи інакше пов’язаних із дослідженням та популяризацією історії регіону.Документ Репрезентація етнічних груп в урбанонімії Харкова(Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021) Вовк, Ольга ІгорівнаПроаналізовано представленість різних етнічних груп у системі назв вулиць, провулків, проспектів, майданів та інших внутрішньоміських об’єктів у Харкові.Документ В. Н. Каразін (1773—1842) та питання жіночої освіти в Російській імперії(Харків : Харківський нац. університет міського господарства ім. О.М. Бекетова, 2013) Вовк, Ольга ІванівнаОхарактеризовано ідеї В. Н. Каразіна щодо жіночої освіти в контексті його просвітницької діяльності.Документ Польща та поляки в 215-річній історії Харківського Національного Університету імені В. Н. Каразіна(Dąbrowa Górnicza : Academia WSB, 2021) Бакіров, Віль Савбанович; Куделко, Сергій МихайловичОглядова стаття присвячена «польським» сторінкам історії найстарішого на Сході України університету. На конкретних прикладах показано, що на всіх етапах свого 215-річного існування університет своїми викладачами й вихованцями був пов’язаний з Польщею, її наукою та культурою. Робиться висновок про плідність цих контактів, а сама тема заслуговує окремого монографічного дослідження.Документ Мемориальные доски в социокультурном пространстве города: к вопросу о видовых признаках, функциональных особенностях и информационной насыщенности.(ВГУ имени П. М. Машерова, 2021) Вовк, Ольга Игоревна; Вовк, Ольга ІгорівнаВ статье рассматриваются особенности, функции, возможные критерии типологизации мемориальных досок. Статья будет полезна при подготовке дальнейших эмпирических и теоретических исследований в данной области.