Наукові роботи студентів та аспірантів. Факультет психології

Постійне посилання зібрання

Статті.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 63
  • Документ
    Вектори психології – 2020
    (Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020-04-24) б/а
  • Документ
    Саногенне мислення як основа психологічного благополуччя особистості
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Ярош, Н.С.
    Актуальність вивчення означеної проблеми пов’язана з тим, що психологічне благополуччя є тим психологічним феноменом, який уособлює природне прагнення людини до внутрішньої рівноваги, комфорту, відчуття щастя, а головне психологічного здоров’я особистості. Темп життєдіяльності сучасної людини, дозволяє характеризувати її як потенційно емоціогенну. Висока емоційна напруженість викликається наявністю великої кількості факторів стресу, постійно присутніх в умовах сучасного життя. Це такі особливості життєдіяльності, як високий динамізм, нестача часу, робочі перевантаження, складність виникаючих життєвих ситуацій, рольова невизначеність, соціальна оцінка, невизначеність у житті та ін. Дане явище негативно впливає на психологічне благополуччя, фізичне здоров’я та ефективність життєдіяльності особистості.
  • Документ
    Сучасні українські дослідження психологічного благополуччя
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Павленко, Г.В.
    Проблема вивчення психологічного благополуччя особистості є фундаментальною для багатьох наук: філософії, медицини, психології. У психології вивчаються різні рівні психологічного благополуччя, наприклад, індивідуально-психологічний рівень, особистісно-смисловий рівень. У загальному вигляді, психологічне благополуччя трактується як інтегральний показник ступеня спрямованості основних компонентів позитивного функціонування людини, а також ступінь реалізованості цієї спрямованості, яка виражається в переживанні щастя і задоволеності [1]. Величезний інтерес з боку психології до дослідження психологічного благополуччя викликаний необхідністю зрозуміти, які механізми лежать в основі психологічного благополуччя, яким чином вони беруть участь в регуляції поведінки, як це відбивається на відносинах з оточуючими і у виборі адекватних життєвих стратегій.
  • Документ
    Вплив сприйманого стресу на задоволеність життям: медіаторна роль самоефективності
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Олефір, В.О.
    Задоволеність життям є ключовим показником суб’єктивного благополуччя, поряд з переважанням позитивного афекту над негативним. Вона визначається як когнітивний процес, в якому люди оцінюють свою задоволеність життям. Дослідження предикторів задоволеності життям і механізмів її підтримки є особливо актуальними серед студентів. Студентський вік – період активного професійного та особистісного самовизначення Одним з критеріїв успішності самовизначення може бути високий рівень задоволеності життям. На шляху побудови стратегії власного життя студенти зіштовхуються з рядом труднощів. Це занепокоєння з приводу успішності, перфекціоністські стандарти, невпевненість у своєму майбутньому, економічні труднощі, сімейні проблеми, труднощі у відношення з протилежною статтю, тощо. Такі обставини життя можуть сприйматися студентами як загрозливі і викликати стрес.
  • Документ
    «Суб’єктивне благополуччя» та «екзистенційна наповненість»: схожість та відмінності
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Левенець, Н.В.
    У психологічній літературі існують схожі за змістом терміни, які у деяких аспектах можуть навіть використовуватись як синоніми. Проте, це різні поняття, тож важливо чітко розрізняти, в чому є єдність та відмінності. До таких понять відносяться “суб’єктивне благополуччя” та “екзистенційна наповненість”. Останнім часом це питання вивчають Н.Каргіна, Н.В.Грішіна, Е.А.Евстіфеєва, І.А.Басов та ін. Але все ще аспекти, які залишаються невивченими. Ми спробуємо розкрити деякі з них.
  • Документ
    Проблема комп’ютерної тривожності в контексті соціального благополуччя особистості
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Наливайко, О.О.
    Сьогодні людство все більше занурюється в цифровий вимір, а проблеми, пов’язані з роботою з цифровими технологіями та пристроями, виходять на перший план. У цьому контексті важливо визначити роль особистості в соціумі, який швидко трансформується. Одним з основних завдань, які потрібно вирішити є взаємозв’язок людини та комп’ютера, а це неможливо без створення комфортних та зрозумілих умов використання цифрових пристроїв у роботі та дозвіллі. Це дослідження має на меті краще зрозуміти природу комп’ютерної тривожності, дослідити фактори, що впливають на комп’ютерну тривожність та виявити фактори, які допоможуть у зменшенні впливу цієї проблеми на благополуччя особистості в соціумі.
  • Документ
    Проблема благополуччя та природного середовища
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Милославська, О.В.
    У сучасній науці існує багато підходів до розуміння терміну «благополуччя» та його визначень. Разом з тим, більшість дослідників погоджуються з тим, що благополуччя є розумінням того, що є важливим для субʼєкта в різних сферах повсякденного життя. Саме це обумовлює те, що благополуччя все частіше розглядається як феномен, що включає ряд компонентів, організованих навколо центральних потреб людини. Одночасно багато авторів стверджують, що люди структурують свої когнітивні, афективні переживання та спогади за сферамим життя, зокрема, в контексті взаємодії з природним середовищем. Велика кількість ранніх робіт, в яких вчені визначають природне середовище як фактор, істотний для особистого благополуччя, грунтується на внутрішньому припущенні про невід'ємні відносини людини з природою.
  • Документ
    Порушення психологічного благополуччя у полярних дослідників
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Луценко, О.Л.; Луценко, Д.Г.; Шило, О.В.; Даниленко, К.М.
    На сьогодні більшість країн світу, які розвивають свій науковий і технічний потенціал, організовують власні полярні експедиції або надсилають своїх представників до існуючих місій. Одним з головних стимулів до цього є перспектива освоєння космосу, а полярні експедиції є найбільш наближеною моделлю до космічних експедицій (Extreme Environmental Physiology, 2019). Найбільш поширеними порушеннями психологічного благополуччя, які з самих перших експедицій виявляються у учасників полярних експедицій, є порушення сну та депресивні прояви (Monchaux, Davis & Edholm, 1979).
  • Документ
    Цінність науково-педагогічної спадщини І.І. Мечникова у контексті дослідження проблеми соціального благополуччя
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Лутаєва, Т.В.
    Сучасні дослідники пов’язують соціальне благополуччя зі створенням умов для задоволенням у суспільстві духовних, вітальних, соціальних потреб, всебічного розвитку кожної людини [2]. Досягнення загального соціального благополуччя надихало науковців минулого, визначало орієнтири їх освітньої, наукової й громадсько-просвітницької діяльності. З цього приводу актуальними й безцінними є як фундаментальні відкриття І. Мечникова в галузі мікробіології, так і його широкі філософсько-теоретичні узагальнення, а також педагогічно доцільні ідеї та досвід педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності ученого, що обумовлюють фокусування уваги на необхідних елементах благополуччя людей.
  • Документ
    Вразлива людина: альтернативні методи супроводу на шляху самореалізації
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Гнєдков, А.; Жукова, О.
    У всі часи існування соціуму актуальною залишалася проблема надання допомоги вразливим людям. Зміни, що відбуваються в розвитку суспільства, завжди мали вплив на пошук шляхів допомоги тим верствам суспільства, які її потребують. На сьогодні питання про прийняття соціумом вразливих людей (соціально незахищених, осіб з обмеженими можливостями та інвалідів, яким притаманна низка психологічних проблем), є дуже гострим. Під категорією «інвалід», зазвичай, розуміють «…людину з різними порушеннями чи захворюваннями (синдром Дауна, аутизм, фізичні недоліки у вигляді втрати слуху, зору, порушень опорно-рухового апарату» [5, с. 371]. Вразливі верстви населення і, зокрема, інваліди, в повній мірі не можуть насолоджуватися життям через низку факторів: неготовність суспільства приймати інклюзію (тобто забезпечувати ступінь участі індивідів у суспільному житті, насамперед тих, які мають певні труднощі в психофізичному та соціальному розвитку), відсутність почуття відповідальності, емпатії, а також розуміння того факту, що кожна людина є найвищою цінністю життя. Отже, проблема фізичного, психічного та ментального здоров’я вразливих людей, окреслення векторів їхньої самореалізації у суспільстві є вкрай актуальною.
  • Документ
    До проблеми психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Гуляєва, О.В.
    У зарубіжній психології поняття благополуччя визначається в найбільш широкому сенсі – well-being, як багатофакторний конструкт, що являє собою взаємозв’язок фізичних, соціальних, економічних та психологічних факторів. Щодо психологічного благополуччя, можна говорити про те, що сучасна психологія не має загально визначеного поняття «психологічне благополуччя особистості», не існує єдиної дефініції. Термін «психологічне благополуччя» було введено Н. Бердберном, який описував цей феномен у категоріях щастя або нещастя, суб’єктивного відчуття задоволеністю або незадоволеністю життям. Теорії зарубіжних та вітчизняних психологів, які розглядають проблему психологічного благополуччя, можна поділити на дві групи – гедоністичні та евдемоністичні.
  • Документ
    Суб’єктивне благополуччя та особистісна зрілість у студентів-психологів
    (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Гімаєва, Ю.А.; Малофейкіна, К.О.
    У повсякденному житті розповсюдженою є думка, що люди обирають фах психолога задля розв’язання своїх власних утруднень. Чи так це насправді? Чи є психологія галуззю, яка притягує осіб, що перебувають під вантажем певних проблем? Щоб зруйнувати цей міф, актуальним видається довести, що психологи є людьми емоційно благополучними, задоволеними власним життям та є носіями соціально-позитивних інтегральних характеристик на кшталт особистісної зрілості. Спираючись на зазначені міркування, метою дослідження стало з’ясування, якою мірою студентам-психологам з різних форм навчання притаманні суб’єктивне благополуччя й особистісна зрілість, та вивчення зав’язків суб’єктивного благополуччя, особистісної зрілості та їх компонентів.
  • Документ
    Новий крок України на шляху приєднання до Європейського Союзу
    (Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Борщ, Н.А.; Кісіль, А.А.
    Ідея приєднання України до Європейського Союзу має глибокі історичні корені. З набуттям незалежності наша країна поставила перед собою мету – інтеграція до європейського співтовариства. Перші шаги було зроблено у червні 1994 р., коли була підписана Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Метою цього договору був розвиток тісних політичних стосунків між Україною та ЄС шляхом постійного діалогу з політичних питань, сприяння розвитку торгівлі та інвестицій. Це сформувало підґрунтя для взаємовигідного економічного, соціального фінансового, громадського, науково-технологічного та культурного співробітництва [1, с. 116]. З 2004 року співробітництво ЄС з Україною реалізується у рамках Європейської політики сусідства (ЄПС), в основу якої покладено принципи поглиблення політичної співпраці та економічної інтеграції між ЄС та країнами-партнерами. Цей підхід передбачає, що ЄПС реалізується на основі політичних документів, укладених між ЄС та країною-партнером, а саме: угоди про партнерство та співробітництво, угоди про асоціацію та створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ).
  • Документ
    Симптомокомплекс «емоційного холоду» у структурі життєвих стратегій особистості
    (ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2012) Бару, І.О.
    Роботу присвячено вивченню взаємозв'язку симптомокомплексу «емоційного холоду» з життєвими стратегіями особистості на вибірці студентської молоді. Виділено три типологічних варіанти життєвих стратегій. Показано, що структурні компоненти симптомокомплексу «емоційного холоду» формують певні життєві стратегії особистості. «Здорова залежність» незалежно від статі досліджуваних є складовою смислоутворювальної життєвої стратегії. Компонент «злиття» утворює фундамент для формування залежної життєвої стратегії. Компонент «сепарація» сприяє формуванню автономної життєвої стратегії.
  • Документ
    Самоефективність в системі когнітивних, емоційних та психобіографічних якостей особистості
    (2012) Луценко, О.Л.; Шапошник, Д.О.
    У даній статті проаналізовано концепт самоефективності в системі когнітивних, емоційних та психобіографічних якостей особистості. Висунуто гіпотези щодо зв’язків самоефективності з продуктивним використанням ресурсів мислення та пам’яті, толерантностю до невизначеності, тривожністю, рефлексією власного життєвого шляху. Перевірка гіпотез за допомогою квазіексперименту на студентській вибірці з 95 осіб довела, що самоефективність прямо зв’язана з толерантністю до невизначеності та зворотно – з тривожністю. Самоефективним особистостям властиві позитивна рефлексія власного життєвого шляху, вміння використовувати минулий досвід для вирішення актуальних задач, здатність конструктивно розв’язувати практичні проблеми. In this article it were analyzed the concept of self-efficacy in the system of cognitive, emotional and psychobiographical personality traits. It were put forward hypotheses about the relationships of self-efficacy to a resource-efficient thinking and memory, tolerance to uncertainty , anxiety, self-reflection of life. Testing hypotheses was showed on student sample of 95 patients to using an experiment that self-efficacy is directly linked with tolerance to uncertainty and back - with anxiety. Self-efficacy individuals were carriers of positive reflection own life, the ability to use past experience to solve current problems, the ability to constructively solve practical problems. В данной статье проанализирован концепт самоэффективности в системе когнитивных, эмоциональных и психобиографических качеств личности. Выдвинута гипотезы относительно связей самоэффективности с продуктивным использованием ресурсов мышления и памяти, толерантность к неопределенности, тревожностью, рефлексией собственного жизненного пути. Проверка гипотез с помощью квазиэксперимента на студенческой выборке из 95 человек показала, что самоэффективность напрямую связана с толерантностью к неопределенности и обратно - с тревожностью. Самоэффективным личностям присущи положительная рефлексия собственного жизненного пути, умение использовать прошлый опыт для решения актуальных задач, способность конструктивно решать практические проблемы.
  • Документ
    Психология девиантного поведения: предмет, проблемы, задачи исследования
    (2011) Крейдун, Н.П.; Хазиева, М.В.
    Анотація У статті представлено трактовку предмету психології девіантної поведінки. На підставі аналізу деяких сучасних досліджень виокремлено основні завдання емпіричних психологічних досліджень девіантної поведінки неповнолітніх. Ключові слова: поведінка, психологіядевіантної поведінки, класифікації, норма, соціальні норми. Annotation The Psychology of Deviant Behavior: the Subject, Problems, Challenges the Study The present paper gives the explanation of deviant behavior psychological subject. as the result of some contemporary research there were shown main task of empirical psychological research in under age deviant behavior. Keywords: behavior, deviant behavior psychology, classification, norm, social norm.
  • Документ
    Концептуализация инфантильной сексуальности в телесно-ориентированной психотерапии
    (ХНУ, 2009) Смахтина, Н.А.
    Статья посвящена феномену инфантильной сексуальности, который рассматривается как важный аспект формирования личности. Данный феномен рассматривается в рамках телесно- ориентированной психотерапии. Выделяют три периода психосексуального развития личности: догенитальный, латентный и генитальный. Инфантильные травмы, полученные на догенитальном уровне, а также формирование характерологических структур, описанных А. Лоуэном, которые содержат телесные образования, и таким образом перекрывают путь к зрелой сексуальности и мешают формированию адаптивных форм сексуального поведения.
  • Документ
    Феномен тела в контексте межличностных отношений
    (ХНУ, 2009) Коцюба, А.А.
    Статья посвящена концептуальному анализу феномена тела в отношениях любви. В статье описано значение тела в межличностном контакте с позиции различных психологических подходов, а также рассмотрены особенности телесного контакта при нормальном и патологическом функционировании личности. Показано, что одним из условий полноценного контакта в любви является «психологически здоровое тело». К основным признакам такого здоровья относятся: контактность, укорененность, общая подвижность («живая мышца»), ощущение тепла в теле, сбалансированное дыхание, выраженный оргастический потенциал. Любые психологические проблемы перекрывают тело и создают сложности контакта в отношениях любви.
  • Документ
    Стильові захисні механізми залежної особистості
    (ХНУ, 2009) Гуртова, І.В.
    У статті розглядається функціонування залежної особистості у подружніх стосунках у дебютних та фінальних формах залежних стосунків. У результаті проведеного дослідження визначено, що поглиблення рівня залежності у шлюбі супроводжується підсиленням примітивних захисних механізмів та розширенням спектру деструктивних поведінкових реакцій типу агресії, депресії, фіксації на психотравмі. Показано, що залежній особистості специфічна структурна слабкість Его- утворень особистості, що виявляється у переважному використанні примітивних (проективних на відміну від дефензивних) захисних механізмів. Отримані дані є обґрунтуванням психотерапевтичної стратегії лікування залежних розладів, спрямованої на Его-структури особистості, а саме на підвищення структурної зрілості цього утворення, що є найважливішим принципом роботи із залежною особистістю.
  • Документ
    Симптомокомплекс «эмоционального холода» у женщин: типология и структурная организация
    (ХНУ, 2009) Асланян, Т.С.
    Статья посвящена исследованию проблемы установления отношений психологической интимности, рассмотренной в контексте симптомокомплекса «эмоционального холода». Выборку испытуемых составили 156 женщин с симптомокомплексом «эмоционального холода». Была исследована связь между параметрами страха интимности и межличностной зависимости, выявлена ортогональность данных параметров. На основании перекрестной классификации указанных параметров выделено 4 типа симптомокомплекса «эмоционального холода» у женщин: зависимый, контрзависимый, амбивалентный, диффузный.