<B> Д 64.051.28 (Юридичні науки) </B>

Постійне посилання зібрання

https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10678

12.00.03 — цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право;
12.00.07 — адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 47

Арешт судна як правовий засіб забезпечення морських вимог (процесуальні аспекти)
(2021-03-25) Мурзенко, Максим Володимирович
Дисертація присвячена розгляду правовідносин, що виникають в процесі накладення арешту на морське судно на забезпечення морських вимог в порядку цивільного судочинства та звільнення його з-під арешту. Досліджено розвиток інституту арешту морського судна в історично-правовому аспекті від часів Давнього Риму до сучасності. Запропоновано класифікацію видів арешту морських суден в залежності від різних критеріїв. Проаналізовано та визначено місце інституту арешту морського судна на забезпечення морських вимог в системі права України. За результатами дослідження вказаних питань запропоновано власне визначення арешту судна як комплексного правового інституту. Проаналізовано норми чинного українського законодавства, що регулюють процесуальні аспекти накладення арешту на морське судно, надання зустрічного забезпечення за такою заявою, звільнення судна з-під арешту внаслідок надання іншого виду забезпечення або у разі припинення арешту з інших підстав. За результатами проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавчого регулювання інституту арешту судна в Україні шляхом внесення відповідних змін до КТМ та ЦПК України. Проведено дослідження правового регулювання питань арешту морського судна в різних країнах.
Давнісні строки у цивільному праві
(2021-03-25) Петренко, Катерина Русланівна
У дисертаційній роботі досліджено давність та давнісні строки у цивільному праві. Розглянуто генезис понять «давність» та «давнісні строки» у цивільному праві, надано загальну характеристику різним видам давнісних строків в цивільному праві. Запропоновано авторське визначення понять «давність», «давнісні строки», «давність примусового виконання добровільно невиконаного обов’язку». Виокремлено етапи становлення та розвитку давності та давнісних строків у цивільному праві України. Підсилено теорію «абстрактної (загальної) давності» на підставі системного та компаративного аналізу сучасних нормативних джерел, спеціальної літератури та правозастосовної практики. Встановлено, що давність є міжгалузевим інститутом, що проявляється через систему таких ознак, як предметна єдність суспільних відносин, підхід міжгалузевого правового регулювання, наявність власних правових принципів галузі, наявність норм галузевої приналежності й процедурного характеру, комплексність нормативно-правових актів галузі. Аргументовано, що давнісні строки у приватному праві мають матеріально-правову природу, які, на відміну від процесуальних строків, підпорядковуються особливим правилам обчислення, зупинення, переривання та встановлення юридичних матеріальних наслідків їх спливу. Розроблено класифікацію давнісних строків за різними підставами.
Матеріальні та процесуальні аспекти фактичних шлюбних правовідносин
(2021-03-24) Мельниченко, Юлія Олексіївна
У дисертації на підставі проведеного аналізу історичного досвіду обґрунтовано недоцільність застосовування до фактичного подружжя – чоловіка та жінки, що проживають однією сім’єю без шлюбу, поняття «конкубінат», а також відсутність соціально корисної мети законодавчого регулювання фактичних шлюбних відносин в сучасній Україні. Визначено перелік позитивних та негативних матеріальних умов вступу та перебування у фактичних шлюбних відносинах, перелік елементів юридичного складу, необхідного для встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу. Обґрунтовано вид судового провадження у справах про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та надано пропозиції щодо формулювання предмета заяви (позову) та змісту резолютивної частини судового рішення у справах про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу. Досліджено юридичний склад, що є підставою для виникнення аліментних правовідносин між фактичним подружжям, встановлено недотримання законодавцем принципів міжнародно-правових актів при наданні права на усиновлення дитини особами різної статі, що не перебувають у шлюбі між собою. Обґрунтовано доцільність виключення зі змісту Сімейного кодексу України статей 74, 91 та ч.ч. 4, 5 ст. 211, які регламентують правові наслідки спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу (фактичних шлюбних відносин), а саме майнові правовідносини, правовідносини взаємного утримання, правовідносини усиновлення. Ґрунтуючись на проведеному дослідженні історії розвитку та зарубіжному досвіді правового регулювання фактичних шлюбних відносин, на основі аналізу норм матеріального та процесуального права, судової практики, правових висновків Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Верховного Суду, Європейського Суду з прав людини, положень міжнародно-правових актів зроблені рекомендації щодо правозастосування в зазначеній сфері та внесення змін до діючого законодавства. Встановлено, що запровадження в Україні зареєстрованого цивільного партнерства як альтернативної форми шлюбу, яка усуне більшість розглянутих проблемних питань, можливе виключно для різностатевих та одностатевих пар одночасно, що суперечить суспільній думці та є причиною відкладення розробки та прийняття відповідного закону.
Поняття та загальна класифікація сімейних правовідносин
(2021-03-24) Труба, Вячеслав Іванович
В роботі на підставі вивчення наукових досліджень з проблем приватного права, законодавства періоду входження України до складу інших держав та в добу незалежності виявлено трансформаційні процеси в розвитку інститутів сімейного права. Доведено послідовну змінюваність інститутів сімейного права залежно від звичаєвих, моральних та релігійних норм. Обґрунтовано та доведено існування взаємозв’язку і взаємовпливу соціальних норм у сімейних відносинах. За результатами проведення дослідження окреслено перспективи розвитку сімейного законодавства в процесі рекодифікації цивільного та сімейного законодавства. Обґрунтовується доцільність здійснення рекодифікації Цивільного кодексу України шляхом декодифікації Господарського кодексу України.
Дипломатична служба України: організаційно-правові засади
(2021-03-23) Федчишин, Сергій Анатолійович
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2021. Дисертацію присвячено дослідженню організаційно-правових засад дипломатичної служби України. Прослідковано еволюцію наукових поглядів відносно дипломатичної служби як предмету адміністративно-правового дослідження. Проаналізовано сутність, ознаки та види дипломатичної служби України, її принципи, систему органів та особливості нормативно-правового регулювання. Досліджено правовий статус посадових осіб дипломатичної служби. Визначено та охарактеризовано вимоги до претендентів на вступ на дипломатичну службу, а також процедури вступу на дипломатичну службу. Проаналізовано конкурс як основну процедуру вступу на дипломатичну службу України. Визначено підходи до розуміння та види процедур проходження дипломатичної служби. Розкрито значення дипломатичних рангів як спеціальних звань дипломатичних службовців. Проаналізовано особливості оцінювання результатів службової діяльності посадових осіб дипломатичної служби України. Предметом окремої уваги стали проблеми організації та правового забезпечення ротації посадових осіб дипломатичної служби України. Розглянуто підстави припинення дипломатичної служби України.
Адміністративно-юрисдикційна діяльність поліції в Україні
(2021-03-23) Іщенко, Людмила Владиславівна
Дисертація є комплексним дослідженням змісту та особливостей адміністративно-юрисдикційної діяльності поліції в Україні. Визначено поняття та характерні ознаки адміністративно-юрисдикційної діяльності, а також форми, методи, принципи її здійснення. Охарактеризовано адміністративно-правовий статус Національної поліції України як суб’єкта здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності. Особливу увагу приділено характеристиці заходів адміністративно-правового примусу, що застосовуються Національною поліцією України та засадам їх здійснення. Зокрема, на підставі аналізу законодавства, а також досягнень теорії адміністративного права запропоновано виділити новий вид заходів адміністративного примусу – публічно-сервісні заходи. Відстоюється пропозиція щодо удосконалення та розширення переліку адміністративних заходів поліції у сфері ювенальної превенції. На основі аналізу зарубіжного досвіду нормативно-правового регулювання адміністративно-юрисдикційної діяльності поліції наголошено на важливості поглиблення співпраці Національної поліції України та місцевого населення, базуючись на концепції партнерства. В роботі сформульовано та розкрито основні принципи партнерської взаємодії органів поліції та населення. Окреслено основні напрями удосконалення Закону України «Про Національну поліцію» як основного нормативно-правового акту, що регулює адміністративно-юрисдикційну діяльність.
Типологія адміністративно-правових режимів
(2020-05-29) Славко, А.С.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2020. Дисертаційне дослідження спрямоване на створення авторського варіанту типології адміністративно-правових режимів. У межах дослідження створено алгоритм типології адміністративно-правових режимів. Визначено характерні ознаки правових режимів та запропоновано авторське визначення поняття «правовий режим». Вказано на характеристики адміністративно-правових режимів та запропоновано авторське визначення поняття «адміністративно-правовий режим». На підставі аналізу правової доктрини виділено основні та додаткові критерії типології адміністративно-правових режимів. Основними критеріями типології адміністративно-правових режимів є підстава введення в дію режиму, мета запровадження режиму, засоби забезпечення режиму, носії режиму та результат впливу режиму на обсяг прав людини. Виділено п’ять типів адміністративно-правових режимів: надзвичайні режими, установчі режими, предметні режими, контрольно-сервісні режими, пільгові режими. Надано характеристику виділених типів адміністративно-правових режимів. На підставі типологічних характеристик адміністративно-правових режимів сформульовано пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства.
Теоретичні проблеми дії принципів сімейного права
(2020-05-29) Менджул, М.В.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2020. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці концептуальної моделі принципів сімейного права, з’ясуванні їх сутнісних ознак та встановленні особливостей дії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку сімейних відносин та необхідності гармонізації сімейного права України з правом ЄС. У роботі обґрунтовано авторський підхід до розуміння поняття принципів сімейного права. Виокремлено сутнісні ознаки принципів сімейного права з позиції їх взаємозв’язку із нормами сімейного права, а також удосконалено підхід до систематизації принципів сімейного права. У дисертації досліджено способи фіксації принципів сімейного права у писаному праві України, європейських держав, США та Канади. Встановлено, що принципи сімейного права можуть бути зафіксовані у міжнародних договорах, у національному законодавстві, судових прецедентах, а також у договорах, укладених учасниками сімейних відносин. Обґрунтовано, що фіксація принципів сімейного права у писаному праві можлива чітка та наскрізна. Обґрунтовано, що дія принципів сімейного права може мати: прямий вертикальний ефект, згідно з яким принципи сімейного права діють безпосередньо у регулюванні сімейних відносин незалежно від їх фіксації у писаному праві; непрямий вертикальний ефект – коли принципи сімейного права регулюють сімейні відносини через норми сімейного права, які їх фіксують. На основі проведеного дослідження принципів європейського сімейного права та сімейного законодавства зарубіжних держав розроблено відповідний проєкт закону про внесення змін до Сімейного кодексу України та інших нормативно-правових актів з метою гармонізації сімейного законодавства України з правом ЄС.
Адміністративно-правові засади організації і функціонування суб’єктів військового управління у системі забезпечення національної безпеки та оборони України
(2020-02-19) Мельник, Сергій Миколайович
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2020. Дисертація є однією з перших у вітчизняній юридичній доктрині комплексних наукових праць, у якій викладено результати дослідження проблематики реалізації існуючих адміністративно-правових засад організації функціонування суб’єктів військового управління у сфері забезпечення національної безпеки та оборони України. У роботі наведено результати доктринального аналізу здійснення компетенції суб’єктами військового управління як інституціями забезпечення національної безпеки і оборони держави. Обґрунтовано авторські пропозиції щодо удосконалення актів національного законодавства, які регулюють означену сферу відносин і, зокрема, Закон України «Про Збройні Сили України».
Організаційно-правові основи управління публічними фінансами в Україні
(2019-10-04) Клімова, Світлана Миколаївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2019. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і наведено нове вирішення наукової проблеми – визначення сутності загальних правових і головних організаційних засад у галузі управління публічними фінансами та сформульовано напрями їх удосконалення в України. У роботі обґрунтовано авторський підхід щодо доцільності комплексного визначення поняття «управління публічними фінансами», складниками якого є такі компоненти: галузь публічного адміністрування, функції, публічний інтерес, правові основи, сукупність суб’єктів управління. Зазначені вище положення зумовили методологічні засади подальшого дослідження проблематики фінансової галузі публічного управління, яка упорядковується засобами адміністративного права. Зроблено акцент на залежності категорій «публічні фінанси», «управління публічними фінансами», «публічна фінансова система», «публічна фінансова діяльність», «обіг публічних фінансів».
Способи та форми цивільного обороту речей
(2019-04-12) Сліпченко, А.С.
Суб’єкт цивільного процесуального права у сучасній парадигмі права
(2019-04-12) Рябченко, Ю.Ю.
Принцип «компетенції-компетенції» в міжнародному комерційному арбітражі
(2018-11-05) Воронов, К.М.
Забезпечення прав дитини в Україні: теоретичні і практичні засади адміністративно-правового регулювання
(2018-11-05) Навроцький, О.О.
Суб’єктивний цивільний обов’язок як елемент зобов’язального правовідношення
(2018-05-25) Цибань, А.А.
Бездокументарні цінні папери як об’єкт цивільного права
(2018-04-26) Трофименко, Д.С.
Здійснення і захист права на честь, гідність та ділову репутацію в умовах надзвичайного або воєнного стану
(2018-04-26) Свердліченко, В.П.
Адміністративно-процесуальні засади запобігання корупції в України
(2017-11-09) Хабарова, Т.В.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2017. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-процесуальних засад запобігання корупції в Україні. Охарактеризовано основні підходи до розуміння сутності корупції як соціального, політичного, економічного, морально-психологічного, управлінського та правового явища. Визначено зміст та надано класифікацію заходів запобігання корупції. Охарактеризовано зміст та структуру адміністративно-правового механізму запобігання корупції. Досліджено адміністративно-процесуальні засади запобігання корупції, охарактеризовано систему правових принципів як основу процесу реалізації антикорупційної діяльності, законотворчої діяльності в сфері запобігання корупції та взаємодії суб’єктів запобігання корупції. Здійснено аналіз та надано характеристику стану нормативно-правового регулювання сфери запобігання корупції. Розкрито зміст процесуальної форми таких антикорупційних заходів запобігання корупції, як спеціальна перевірка стосовно осіб, що претендують на обіймання посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, заходів фінансового контролю, врегулювання конфлікту інтересів та проваджень у справах про правопорушення, пов’язані з корупцією. Визначено особливості провадження зазначених антикорупційних заходів. На основі аналізу стану реалізації антикорупційної діяльності сформульовано конкретні пропозиції щодо оптимізації процесу здійснення окремих заходів запобігання корупції.
Адміністративно-правові засади забезпечення транспарентності в діяльності органів виконавчої влади в Україні
(2017-11-09) Пилаєва, В.М.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2017. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-правових засад забезпечення транспарентності в діяльності органів виконавчої влади в Україні. В роботі надано загальнотеоретичну характеристику принципів діяльності органів виконавчої влади. Охарактеризовано транспарентність як правову категорію. Розкрито зміст, значення та структуру принципу транспарентності, встановлено його зв’язок та співвідношення з іншими принципами діяльності органів виконавчої влади. Визначено засади адміністративно-правового регулювання закріплення, реалізації та адміністративно-правової охорони принципу транспарентності в діяльності органів виконавчої влади в Україні. На основі аналізу зарубіжного досвіду у сфері правового забезпечення транспарентності в діяльності органів виконавчої влади сформульовано пропозиції щодо оптимізації нормативно-правового забезпечення цього принципу в діяльності органів виконавчої влади в Україні.
Адміністративно-правові засади діяльності Національної гвардії України
(2017-09-28) Агапова, О.В.

Переглянути

Нові надходження