Англійське каперство другої половини XVI століття: структури повсякденності

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2012

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Пастушенко А. О. Англійське каперство другої половини XVI ст.: структури повсякдення. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2011. У дисертації на основі широкого кола джерел й літератури проаналізовано структури повсякдення англійських каперів, що діяли за правління Єлизавети І Тюдор (1558–1603 pp.). У роботі вперше комплексно розглянуто матеріальний уклад і картину світу каперів, виявлено імперативи їх субкультури. Відзначено, що на фоні загальних економічних, наукових і духовних змін великий шар повсякдення каперів залишався незмінним і спонукав до традиційного мислення. Цій групі була притаманна поляризація, але її еліта могла соціалізуватися. Нечисленні зміни були пов’язані з раціональною ініціативою організаторів, торкаючись організації експедицій, менше – мореплавства, побутового середовища. Показано, що психологічному й моральному портрету каперства були властиві індивідуальність, емоційність, дратівливість, іноді депресія й неуважність. Світогляд грунтувався на креаціонізмі, провіденціалізмі (разом з уявленнями про фортуну), вірі в благовоління Бога. У тісному зв’язку з релігійними конфліктами мало виникати і розвиватися почуття патріотизму, що грунтувалося на усвідомленні винятковості англійського народу. Пастушенко А. А. Английское каперство второй половины XVI в.: структуры повседневности. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – Всемирная история. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. – Харьков, 2011. В диссертации на основе широкого круга источников и литературы проанализированы структуры повседневности английских каперов второй половины XVI в. В работе были впервые комплексно рассмотрены материальный уклад и картина мира каперов, выявлены императивы субкультуры. Выяснено, что значительный пласт повседневности каперов оставался неизменным, располагая к традиционному мышлению. Статика прослеживается в развитии инфраструктуры баз, их дислокации, работах в порту, на стоянках и плавании, промыслах в экспедиции, методах обучения, правовой организации, досуге, символизме цветов, знаков и слов, в одежде, утвари, обычном рационе, пространственных условиях на корабле, методах лечения болезней и даже отчасти вооружении, а также боевой тактике абордажа. Жаргон как знаковая система картины мира также включал много архаичных слов и оборотов. На понимание мира и оценки врагов значительно влияли слухи и фантазии. Каперской группе была свойственна поляризация, которая не исключала социализацию элиты. При этом представления элиты о знатности отличались традиционностью, – «nobles» ассоциировалось с доблестными поступками, а не с социальным статусом и происхождением, как уже было принято в Англии конца XVI в. После 1568 г. элита навязывала большинству представления о враге-испанце, акцентируя на его коварстве, лживости и слабости. Изменения в жизни английских каперов сводились к тому, что в снаряжении экспедиций появилась новая форма организации капитала (акционерные общества), финансовый центр каперства сместился из провинций в столицу (в Сити Лондона). К концу века выросло количество каперских кораблей водоизмещением больше 100 регистровых тонн. В целях улучшения гигиены на кораблях был введен гамак, иногда в питании появлялись новые продукты (маниок, маис, картофель, табак) – это не могло не отразиться на представлениях о комфорте и вкусовых предпочтениях. В навигации к концу века Джон Девис изобрел квадрант, который помогал проложить короткий и эффективный курс, что сокращало время плавания. В жаргоне появились новые заимствования из испанского языка, а также понятия, характеризующие реалии Нового Света. Просматриваются трансформации в нравственном облике каперов, связанные с их религиозными переживаниями. В источниках видно сложившееся религиозное мировоззрение, опирающееся на веру в креационизм, провиденциализм и надежду на благоволение Бога. Индивидуальному осмыслению веры способствовало отсутствие на кораблях священников. Своеволие каперов проявлялось в беспорядках, плохой дисциплине, воровстве у членов команды, мелких грабежах, утаивании добычи. Компромиссный диалог между профессиональной элитой и простыми каперами был ответом на поведение последних. Капитан мог обращаться с уважением к членам команды, задабривать моряков подарками, прибегать к игровым методам управления. Имело значение, чтобы команда считала своего капитана лидером, компетентным в профессиональном отношении. Преступления среди каперов также выражают актуализацию одного из нравственных принципов – эгоизма, сопряженного с неумеренным желанием потреблять. Основанием к этому могли служить социальные условия -отсутствие у многих каперов «дома», семьи, детей и постоянных друзей. Ввиду таких условий сложно представить, чтобы заурядные каперы чувствовали привязанность к родному краю и народу, некую особую преданность королеве. Впрочем, в тесной связи с религиозными конфликтами могло возникать чувство патриотизма, основанное на понимании исключительности английского народа. Pastushenko A. A. English privateering in the second half of 16th century: structures of daily life. – Manuscript. Dissertation for a candidate degree of historical sciences by specialty 07.00.02 – World history. – V. N. Karazin Kharkiv University, Kharkiv, 2011. In the dissertation on the basis of a wide complex of sources and the scientific literature everyday life of English privateers (1558–1603) is analyzed. It was found a substantial part of privateers’ daily life was invariable, which disposed to some traditional thinking. It was shown the group of privateers was polarized, but it did not exclude a socialization of their elite. It was considered that not numerous changes in daily life touched organization of voyages, to a lesser extent navigation and living environment. Psychological and moral image of Elizabethan privateers included individuality, emotionality (especially passion), irritability, sometimes depression and absent-mindedness. It is clear the terms disposed English privateers to individual understanding the faith. Ordinary privateers did not feel patriotism. Nevertheless this aspect could change under the influence of Reformation and the struggle with «papists».

Опис

Ключові слова

каперство, приватирство, піратство, корсарство, повсякдення, королева Єлизавета Тюдор, Атлантика, пиратство, повседневность, королева Елизавета Тюдор, caper, privateering, piracy, corsair, everyday life, Queen Elizabeth Tudor, Atlantic

Бібліографічний опис

Пастушенко А. О. Англійське каперство другої половини XVI століття: структури повсякденності: Автореф. дис. ... канд. іст. наук / А. О. Пастушенко. - Харків, 2012. - 20 с.